Кольористика  новели А Рюноске « Расьомон» як засіб розкриття  психології  твору.

         Із практики роботи над аналізом твору   

Акутагава Рюноске  і кольористикою новели  протиставляє реальний світ природи з вигаданим людиною світом. Людина прикрашає оточуюче середовище,намагається  якось його  змінити поверхнево. Якщо проаналізувати  кольори світу природи,можна безпомилково визначити ,що відчуває герой . Це « темінь». Природа ридає над своїми нерозумними дітьми ливнем. Близький кінець героя пророкує кінець дня вечірньою загравою та кружлянням  гайвороння . Вже   темно - сірі хмари зібралися над головою слуги.Та ще той прищ,що спочатку був «великим», потім стає «червоним гнійним», потім «  великим , червоним, гнійним прищем». Це хвороба ,яка вже вийшла назовні і прогресує як над фізичним , так і над духовним.

Сама ж  людина будує навколо себе свій світ-яскравий,барвистий,що має всі кольори веселки:

- червоні стовби ;

- жовте кімоно;

- голуба куртка;

- зелений цвіркун;

- фарбована драбина;

- темно - брунатне кімоно;

- біла криця;

- червоні повіки.

Проаналізувавши кольори, які використовує А Рюноске , ми робимо висновок про протиставлення світу природи людському суспільству.  Так з’являється  ще одна бінарно- симантична опозиція.