Я іду на урок

                                   конспекти уроків з зарубіжної літератури 5- 11 клас

РАСЬОМОН

Смеркало. Під брамою Расьомон¹ якийсь самотній слуга чекав, коли передощиться.

Під тою широкою брамою не було більше нікогісінь­ко. Тільки на круглому з плямами облупленого черво­ного лаку стовпі сидів цвіркун. А тому що брама височить на головній  вулиці Судзаку, тут могли б пере­чікувати негоду жінки в ітімегаса  й  чоловіки в моміебосі .   Одначе, крім слуги, під брамою не було живого

духу.

А все через те, що протягом кількох минулих років одне за одним лихо - землетрус, ураган, пожежа й го­лод — надало на столицю. Тим-то занедбання всюди було жахливе, Літописи розповідають, що розбиті фі­гури будд, поламані вівтарі, котрі колись мінилися барвами, сріблом і злотом, тепер лежали купами на узбіччі й люди купували їх на дрова. За таких обста­вин нікому й на думку не спадало полагодити браму Расьомон. Обернувши руїну собі на лігво, тут окублилися лисиці і борсуки. Знайшли тут притулок і роз­бійники. Врешті стало звичним приносити до брами невпізнані трупи й залишати їх тут напризволяще. Тому-то, щойно сонце ховалося за обрій, як брама кожному наганяла страху і ніхто не зважувався туди й ногою ступити.

Натомість бозна-звідки сюди зліталося гайвороння. Вдень їхні зграї, пронизливо крячучи, кружляли дов­кола сібі¹ на верху брами, А коли в небі над Расьомоном спалахувала вечірня заграва, гайвороння скидало­ся на розсіяні в повітрі кунджутові зернятка. Певна річ, воно зліталося сюди поласувати людським м'ясом. Однак того дня — може, через пізню годину — не було видно жодного ворона. Тільки де-не-де. па полупаних негодою кам'яних сходах, що з їхніх розколин витика­лися жмутики гінкої трави, білими плямками виднів пташачий послід. Слуга сидів на останній, сьомій, схо­динці, підібгавши під себе полу вутленької темно-голу­бої куртки, і, колупаючи великого прища на правій щоці, байдуже споглядав, як періщить дощ.

Раніше автор написав: «Слуга чекав, коли передощиться». Проте, якби дощ і перестав, слуга все одно не знав би, що йому робити. Звичайно, він мав би по­вернутися до свого пана. Однак яких чотири дні тому той пан вигнав його з дому. Як уже мовилось, за тих часів столиця переживала нечуваний занепад. Отож, якщо  господар і прогнав слугу, котрий вірно служив йому протягом багатьох років, то це був лише слабкий відгомін того занепаду. Слушніше буде сказати, що слуга не чекав, коли передощиться, а «загнаний него­дою у сховок, бездомний, він не знав, куди подітися». Та й негода великою мірою впливала на сентименталь­ний настрій того хейанського слуги. А дощ, що припу­стив ще від години, мавп ², наче й не збирався вщуха­ти. Отой; слуга, поринувши в глибоку задуму, як то його перебути безпросвітний завтрашній день,—іншими словами, як здолати неможливе,— мимоволі наслухав, як дощ невгавучо хльоскає по вулиці Судзаку.

Крізь дощову запону, що оповила браму Расьомон, здалека долинав щум зливи. У вечірньому присмерку небо поволі спускалося додолу, і ось уже важка темно-сіра хмара зависла на кінчиках черепиці, що косо ви­ступала на гребені даху.

Слуга не мав часу розмірковувати, якого способу добрати, щоб зробити неможливе. Якщо він довше пе­ребиратиме, до чого йому вдатися, то напевне помре з голоду де-небудь під муром чи в рівчаку на узбіччі дороги. І тоді його виволочуть иа горище брами й по­кинуть, як того собаку. Л якщо він зважиться... Думки його знову й знову, вже вкотре, снували второваною стежкою, але верталися до початку. І хоч скільки разів він повторював оте «якщо», воно його нікуди не до­проваджувало. Слуга вже був погодився, що треба шукати порятунку, але, природно, не мав відваги оста­точно визнати, що йому лишається одне — стати роз­бійником.

Слуга голосно чхнув і стомлено підвівся. Холодний кіотський вечір навіював думку, яка то насолода в таку пору сидіти коло жарівниці. Вітер зухвало висвистував у пітьмі. Цвіркун на лакованім стовпі вже десь зник.

Зіщулившись і високо піднявши плечі темно-голубої куртки поверх жовтого кімоно, слуга озирнувся довко­ла. Якби ж то знайшовся хоч який закуток, де можна було б сховатися від негоди й від людського ока та спокійно влягтися, він залюбки перебув би там до рай­ку. На щастя, його увагу привернула широка фарбо­вана драбина, що вела на горище брами. Якщо нагорі щось і є, то це, напевне, людські трупи. Отож, пиль­нуючи, щоб меч з простим дерев'яним руків'ям при боці не вислизнув з піхов, ногами в дзорі^[1] слуга сту­пив на перший щабель.

Збігло кілька хвилин. Зап’явшись до половини широ­кої драбини, скулений, мов кіт, слуга, тамуючи віддих, пильним поглядом удивлявся вгору. Якесь світло, що лилося з вежі, тьмяно освітило праву щоку слуги. Ту саму, де з-під щетини виглядав червоний гнійний прищ. Спочатку слуга був певен, що нагорі, крім тру­пів, нікого іншого немає. Проте, ступивши кілька щаб­лів вище, він помітив, ніби там хтось не тільки засвітив вогник, але ще й ним водить. Це було вид­но по жовтуватих відблисках, що витанцьовували на павутинні в кутках стелі. Там, мабуть, щось незвичай­не! Адже такої дощової ночі проста людина не зважи­ться світити на вежі брами.

Нечутно, мов ящірка геко, слуга доповз до останнього щабля стрімкої драбини, причаївся і, якомога далі витягши шию, боязко заглянув на горище.

Там, як і подейкували люди, безладно валялися людські трупи. А що світляне кружало було менше, ніж здавалося, то годі було вгадати, скільки їх там Лежало. У блідому світлі йому тільки вдалося розріз­нити, що були серед них голі й одягнені в кімоно, зва­лені докупи чоловічі трупи і жіночі. Схожі на виліпле­них з глини ляльок, мерці лежали покотом, широко розтуливши роти й розпростерши руки, що навіть брав сумнів, чи взагалі вони колись були живі. Трупи ле­жали, навіки занімівши, а тьмяний вогник освічував  груди чи плечі і робив западини на тілі ще темнішими.

Від трупного смороду слуга несамохіть затулив носа долонею. Та наступної миті його рука опустилася — вражаюче видовище відібрало йому нюх.

Саме тої миті серед трупів слуга вздрів скоцюрблену людську постать. То була якась стара баба в темно-брунатному кімоно, схожа на мавпу, приземкувата, сивоголова й вкрай змарніла. Тримаючи в правій руці запалену соснову скалку, стара приглядалася до об­личчя одного мерця. Довге волосся виказувало, що то був жіночий труп.

Слуга більше з переляку, ніж із цікавості якусь мить навіть не дихав. Або якщо казати словами літописця, він відчув, як «волосся на голові стало дуба». Тим ча­сом стара, встромивши запалену скалку в шпарку між мостинами, підняла руками голову, на яку досі диви­лася, і так, як мавпа вишукує воші у свого дитинчати, заходилась висмикувати одну по одній довгі волосин­ки. Вони начебто легко подавалися старій.

Щоразу, як стара видирала волосинку, страх його потроху вщухав. Водночас у душі зроджувалась дедалі лютіша відраза до старої. Може, не зовсім слушно ка­зати, що до старої. Вірніше, щомиті в його душі дедалі зростала огида до всякого зла. Якби під ту пору хтось знову звернув його роздуми на те, про що він міркував недавно під брамою — померти йому з голоду, чи стати розбійником,— то слуга, напевне, без вагання вибрав би голодну смерть. Полум'ям застромленої між дошками соснової скалки в його серці спалахнула зненависть.

Певно ж, слуга не здогадувався, задля чого стара ви­дирає волосся. Отже й не знав, як людським розумом має збагнути той її вчинок: вважати його за добро чи зло. Як на нього, то вночі в таку негоду на горищі брами виривати з трупів волосся — неприпустимий злочин. До того ж слузі навіть на думку не спало, що оце недавно він сам мало не став розбійником.

Отож, напруживши ноги, слуга притьмом скочив з драбини на горище і, притримуючи меча за руків'я, сягнистою ходою кинувся до старої. Що й казати — стара перелякалася до нестями.

Уздрівши слугу, вона підскочила, як опечена.

— Ти куди, стара відьмо?! — лайнувся слуга, засту­паючи їй дорогу, коли вона, спотикаючись об мерців, поривалася тікати. Стара все силкувалася відштовхну­ти слугу й прослизнути мимо, але він одіпхнув її назад. Якусь мить обоє мовчки борюкалися серед трупів. Зразу було ясно, чия візьме гору. Нарешті слуга скрутив старій руки й силоміць жбурнув її на поміст. її руки — сама шкіра й кості — скидалися на курячу ніжку.

— Ти що тут робиш? Кажи! Бо як не скажеш, то ось тобі! — І слуга, стоячи біля старої, враз витяг із піхов меча і помахав білою крицею перед її очима. Але ста­ра мовчала. Руки її тряслися мов осиковий лист, вона засапалася, очі мало не вискакували з орбіт, і вперто мовчала. Цієї миті слуга ясно усвідомив, що життя і смерть старої в його руках і залежать од його волі. І те усвідомлення непомітно остудило люту ненависть, що була зайнялась у його серці. Залишилася тиха радість і задоволення, ніби від вдало завершеної роботи. Тепер, поглядаючи на стару згори вниз, слуга трохи полагід­нішав:

— Я не урядник з канцелярії кебіісі . Я просто по­дорожній, що випадково заскочив під цю браму. Тож не збираюся в'язати тебе мотузкою й тягти до суду. Ти тільки мусиш сказати, що ти робиш на цьому го­рищі такої пори, і все.

Стара ще більше витріщилася на слугу. її гострий погляд з-під почервонілих повік скидався на погляд хижого птаха. Потім, наче щось пережовуючи, вона заворушила губами з захованим у зморшках носом. Було видно, як на тонкій шиї сіпався гострий кадик. Цієї миті з її горла, як вороняче крякання, здавлено вихопилось:

— Я висмикую... висмикую волосся... па перуки.

Така несподівано проста відповідь геть-то розчару­вала слугу. І воднораз серце його знову пойняла не­давня зненависть, змішана з холодним презирством. Стара, мабуть, це помітила, бо, не випускаючи з руки висмикнутого волосся, прошамотіла, скрекочучи як ропуха:

 -Воно, може, й справді гріх висмикувати волосся з мерців. Але оці небіжчики — загалом люди, які того варті. От, приміром, ця жінка, з котрої я висмикувала волосся, розрізувала гадюк на невеликі шматки, сушила їх і носила продавати двірцевій сторожі замість суше­ної риби. Якби вона не упокоїлася від пошесті, то і досі чинила б так. А ту сушену рибу, що її продавала жінка, всі ще й вихвалювали і завжди купували до рису. Я не вважаю, що вона тим згрішила. Інакше вона з голоду вмерла б. То  ж  і в моїй роботі не бачу нічого поганого. Іншої ради нема: якщо цього не робитиму, то теж умру з голоду. І гадаю, що ця жінка зрозуміла б і простила б мені.

Ось так відповіла стара. Вклавши меча в піхви і при­тримуючи його за руків'я лівою рукою, слуга з холод­ним серцем прислухався до її розповіді, а правою рукою тим часом обмацував великий червоний гнійний прищ. А слухаючи виправдування старої, він набирався відваги, відваги , якої  йому бракувало під брамою. Вона спрямовувала його думки в інший бік, протилежний тому, що він лаштувався робити, коли піднімався на горище й піймав стару.Тепер  він уже не вагався, чи вмирати  з голоду , чи стати  розбійником. Його душевний стан тепер був такий, що недоречна думка про голодну смерть уже не клопотала йому голови.

— То це правда? — кинув слуга глузливо, коли стара змовкла. Ступивши уперед і нараз відсмикнувши руку від прища, він ухопив стару за комір і крізь зуби про­цідив:

—  — Отже, і ти не гніватимешся, якщо я тебе об­деру. Бо мене теж чекає голодна смерть.

Слуга мерщій зірвав зі старої кімоно, а тільки-но стара спробувала вчепитися йому за ноги, грубо штурхнув її на мерців. До драбини було яких п'ять кроків. Схопивши під пахву темно-брунатне кімоно, слуга миттю спустився  вниз і зник у нічній пітьмі.

Роздягнена стара полежала трохи, відтак підвелася з-поміж мерців і, щось бурмочучи, чи то стогнучи, присвічуючи скалкою, підповзла до драбини Потім пере­хилилася, аж коротке, сиве волосся звісилося додо­лу ,і глянула під браму. Там було темно, хоч в око стрель.

 А за слугою вже й слід загув - тільки його й бачили.

 Тема. РОВЕНА ТА РЕВЕККА — ДВІ РІЗНІ ДОЛІ

Мета уроку: навчати порівняльної характеристики (усно і пись­мово), розвивати вміння працювати з текстом, знаходити художні засоби в літературному творі та пояснювати їхню роль, звертати увагу на культуру людських стосунків, роль жінки та чоловіка в житті.

ЗМІСТ УРОКУ

Слово вчителя

В історії літератури в усі часи було немало чудових жіночих образів. Жіноча доля особлива. У кожної вона різна: цікава, незвичайна, трагічна, сповнена скорботи чи насичена щастям і коханням... Всі жінки різні, різні й жіночі літературні долі. На сьогоднішньому уроці погово­римо про дві з них — долі Ровени і Ревекки з роману «Айвенго».

Робота над порівняльною характеристикою героїнь

За ходом уроку вчитель та учні поступово заповнюють дві колонки таблиці:

Ровена	Ревекка

1. Ровена: звернути увагу на соціальний стан;

— опис зовнішності (гл. II, IV);

— любов до Айвенго (гл. VI, XII);

— Ательстан і Ровена (гл. XII, XVIII);

— думка принца Джона щодо долі Ровени (гл. XIII);

— сцена полону (гл. XIX).

2. Ревекка: звернути увагу на соціальний стан (гл. VII);

— зовнішність (гл. VII);

— думка принца Джона про неї /гл. VII);

— Ревекка і Айвенго

Сцена полону — це момент, коли шляхи двох героїнь перетинаються, і кожна з них виявляє притаманні їй людські риси.

Підсумкові питання з елементами роздуму і дослідження:

— Кому з героїнь автор віддає перевагу? Арґументуйте нашу позицію.

— Відслідкуйте подальшу долю Ровени і Ревекки.

— Яку роль відіграє в розкритті характеру Ревекки Уілфрід?

ІV. Висновки уроку

Домашнє завдання

Підготувати усний переказ епізоду звільнення полонених загоном Робіна Гуда (до цього або іншого епізоду з ро­ману учні готують ілюстровані або інсценовані сюжети).

 Що ви можете сказати про сера Джона? (гл.УІІ).

Принц Джон, який був у союзі з французьким королем Філіпом — ворогом Річарда, використав свій вплив на герцога Австрійського, щоб якнайдовше протримати в поло­ні його брата Річарда Левове Серце... збирався в разі смерті Річарда претендувати на престол разом із законним спад­коємцем — Артуром. Хитрий інтриган і гультяй.

Бріан де Буагільбер: один із найхоробріших лицарів, гордий, хвалькуватий, нахабний, злостивий. Кажуть, що це людина без серця, яка не боїться нікого ні на землі, ані на небі.

Підсумки уроку

Домашнє завдання

1. Опрацювати роман, відзначивши закладками матері­ал до образів Седрика, Ательстана, Айвенго. 2. Подума­ти над питанням: «З чого починається конфлікт рома­ну?» 3. Переказати епізод полону Седрика, його рідних та Ісаака з Ревеккою.

Марина Цвєтаєва.

«Книжки в червоній палітурці»

ЧАРІВНИЙ СВІТ ЛІТЕРАТУРИ Й МИСТЕЦТВА У ВІРШІ ЗНАЙОМІ ОБРАЗИ З ПРОЧИТАНИХ КНИЖОК_

Мета:

• ознайомити з творчістю Марини Цвєтаєвої та чарівним світом літератури й мистецтва у вірші М. І. Цвєтаєвої «Книжки в червоній палітурці»;

• розвивати навички виразного читання по­езії, спостереження за ліричним твором та його аналізу;

• поглиблювати світогляд учнів;

• виховувати естетичні смаки, любов до ху­дожньої літератури.

Теорія літератури: лірика (поезія, поетичний твір), епітет, літературний герой, ліричний герой.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна дошка, презента­ція «Життєвий і творчий шлях Марини Цвєта­євої», вірш М. І. Цвєтаєвої «Книжки в черво­ній палітурці» мовою оригіналу, музика Гріга, Шумана, Кюї.

Моїм рядкам, написаним так рано,

 Що і не знала я, що я поет,

Мінливим, наче бризки із фонтана

Чи іскри із ракет...

Моїм рядкам, як старовинним винам,

Ще прийде час.

М. Цветаєва

                              Хід уроку

I.               Організаційний момент.

II.            Слово вчителя.

Ми продовжуємо нашу подорож світом літера­тури і знову опиняємося на великому архіпелазі поезії, на якому вже зупинялися, вивчаючи тему «Людина і природа» (під музику Гріга). Мої слова супроводжує музика видатного норвезь­кого композитора Гріга, а чому - ви скажете мені наприкінці уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

(Проходить у формі «Інтелектуальної роз­минки».) Бесіда.

- Нагадайте, з творчістю яких поетів ми озна­йомилися.

(Джон Кітс, Йоганн Вольфганг Гете,

Генріх Гейне.)

- Яким постає світ природи у віршах?

(Одухотвореним силою уяви поета.)

- Чим поетичний твір відрізняється від про­зового?

(Поетична віршована мова, ліричний герой, особливі художні засоби, що передають вну­трішній світ ліричного героя.)

- Чим ліричний герой вірша відрізняється від літературного героя?

(У вірші поет розкриває світ мрій, думок та переживань ліричного героя.)

III. Мотивація навчальної діяльності.

(Проводиться за допомогою інтерактивного прийому «Дивуй!»)

- А ви знаєте, що була така поетеса Марина Цвєтаєва, яка змогла у вірші через лірич­ного героя передати захоплення іншими лі­тературними героями. Хочете почути, як? Тоді помандруємо світом поезії Марини Цвєтаєвої.

IV. Оголошення теми і мети уроку.

Запишіть тему уроку: «Марина Іванівна Цвє­таєва (1892-1941). "Книжки в червоній палі­турці"».

V. Вивчення нового матеріалу. Інтерактивна біографічна екскурсія.

Учні, які отримали індивідуальні завдання з біографії поетеси, на основі прочитаного дадуть відповіді на поставлені запитання.

Як у дитинстві у Марини Цвєтаєвої ви­никає неабиякий інтерес до творчості?

Марина Іванівна Цвєтаєва народилася в Мо­скві 26 вересня 1892 року. За походженням, сімейними зв'язками, вихованням вона належа­ла до трудової науково-художньої інтелігенції. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, уні­верситетського професора і творця одного з най­кращих московських музеїв (нині Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пуш­кіна у Москві), до певного часу залишався при­хованим, то мати, Марія Олександрівна, палко й самовіддано займалася вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті, привчаючи їх до музики, до культури. «Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом», згодом напише Марина.

Характер у Марини Цвєтаєвої був важким, нерівним, хитливим. Ілля Еренбург, що добре знав її в молодості, зазначав: «Марина Цвета­ева поєднувала в собі старомодну чемність і бунтарство, пієтет перед гармонією і любов'ю та душевну недорікуватість, граничну гордість і граничну простоту... її життя було клубком прозрінь і помилок».

Яке значення в її житті мала уява?

Одного разу Цветаева обмовилася з суто лі­тературного приводу: «Це справа фахівців по­езії. Моя ж спеціальність - Життя». Жила вона складно і важко, не знала і не шукала спокою, мала невлаштований побут, щиро стверджувала, що «почуття власності» у неї «обмежується ді­тьми і зошитами». Життям Марини з дитинства правила уява.

Коли вона почала займатися поезією?

Вірші Цветаева почала писати із шести років (не тільки російською, але й французькою та німецькою), друкуватися - із шістнадцяти. Герої і події оселялися в душі поетеси і продовжували в ній жити. Ще маленькою вона хотіла зробити все «сама». Самій знайти риму, самій записати що-небудь. Звідси перші наївні вірші з шести-семи років, а потім - щоденники і листи.

У 1910 році, одразу після гімназії, тайкома від родини, Марина випускає досить об'ємний збірник «Вечірній альбом». Його помітили і схвалили такі впливові й вимогливі крити­ки, як В. Брюсов, М. Гумільов, М. Волошин. Вірші юної Цвєтаєвої були ще досить незрі­лими, але вражали своєю талановитістю, сво­єрідністю і безпосередністю. Суворий Брюсов особливо похвалив Марину за те, що вона вво­дить у поезію «повсякденність», «безпосередні риси життя», застерігаючи її, втім, від небезпеки впасти в «домашність» і проміняти свої теми на «милі дрібничкі»: «Безперечно талановита Марина Цветаева може дати нам дійсну по­езію інтимного життя і може, за тієї легкості, з якою вона, здається, пише вірші, розтратити усі свої обдарування на непотрібні, хоч і витончені дрібнички».

Через які випробування пройшла поетеса?

Відбулася Жовтнева революція, яку Марина Цветаева не прийняла і не зрозуміла. У травні 1922 року поетеса зі своєю дочкою їде за кордон до чоловіка, що був білим офіцером. Життя було емігрантським, важким, злиденним. Доводилося жити в. передмісті, тому що в столиці - було не по кишені.

Спочатку біла еміграція прийняла Цветаеву як свою, її охоче друкували. Поступово її зв'язки з білою еміграцією рвуться. її друкують дедалі менше, деякі вірші і твори роками не потрапля­ють до друку чи взагалі залишаються у столі автора. Особиста драма поетеси перепліталася з трагедією століття. Вона побачила звірячий по­черк фашизму і встигла проклясти його. Остан­нє, що Цветаева написала в еміграції, - цикл гнівних антифашистських віршів про розтоптану Чехію, яку вона ніжно і віддано любила.

У 1939 році Цветаева повертається на бать­ківщину. Важкими були для неї ці сімнадцять років на чужині. Вона мріяла повернутися в Росію «бажаним і жаданим гостем». Але так не вийшло. Особисті обставини склалися трагічно: чоловік і дочка піддавалися необґрунтованим репресіям. Цветаева оселилася в Москві, готу­вала збірку віршів. Вибухнула війна, і поетеса разом з усіма мусила евакуюватися. Самотність наздогнала її далеко від рідного міста. Змучена, утративши віру, вона іде з життя.

Як склалася її творча доля?

Протягом багатьох десятиліть творчість по­етеси замовчувалася, її творча спадщина була бібліографічною рідкістю. Довелося довго очіку­вати і справдження її юнацького пророцтва, що її віршам «як старовинним винам, ще прийде слушний час». Але з часом творчість поетеси по­сіла гідне місце в російській поезії «срібної доби».

Учитель.

- Поясніть зміст епіграфа до уроку на основі почутого від дослідників творчості М. Цвєтаєвої.

А тепер звернімося до її вірша «Книжки в червоній палітурці», написаного у 1908-1910 роках, який я прочитаю мовою оригіналу. Про­слухайте його уважно та скажіть, яким постає світ літератури в цьому вірші. Яких знайомих героїв літературних творів ви зустріли в ньому? Які епізоди з вивчених творів пригадує героїня вірша?

(Учитель читає під музику Шумана.)

Из рая детского житья

Вы мне привет прощальный шлете,

Неизменившие друзья

В потертом, красном переплете.

Чуть легкий выучен урок, Бегу тотчас же к вам бывало.

— «Уж поздно!» — «Мама,, десять строк!»... — Но, к счастью, мама забывала.

Дрожат на люстрах огоньки... Как хорошо за книгой дома! Под Грига, Шумана и Кюи Я узнавала судьбы Тома.

Темнеет... В воздухе свежо... Том в счастье с Бэкки полон веры. Вот с факелом Индеец Джо Блуждает в сумраке пещеры...

VI. Осмислення нових знань.

(Первинне осмислення прочитаного за допо­могою прийому «Відкладена відповідь».)

- Чи сподобався вам вірш?

- Яким постає світ літератури в цьому вірші?

- Яких знайомих героїв літературних творів ви зустріли в ньому?

- Хто з них є і вашим улюбленим героєм?

- Які епізоди з вивчених творів пригадує героїня вірша?

- Чому імена героїв названі у запалі епітетом «золоті»?

VII. Систематизація та узагальнення вивче­ного. Рефлексі

(Звучить музика Кюї.)

- А тепер скажіть, чому урок ми почали з музики Гріга, вірш читали під музику Шу-мана, а закінчуємо музикою Кюї.

- Як ви думаєте, чому поетеса називає у своєму вірші саме цих композиторів?

Учитель. Отже, нам сьогодні вдалося до­торкнутися до світу поезії Марини Цвєтаєвої, осмислити, як пов'язані її життя і творчість, дізнатися про її улюблених ще з дитинства лі­тературних героїв та композиторів.

VIII. Виставлення оцінок та коментування їх.

IX. Домашнє завдання.

1. Підготувати виразне читання вірша «Книж­ки в червоній палітурці».

2. Дати усну відповідь на запитання «Якою постає лірична героїня вірша?»

        Урок №

ОБРАЗ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ, КОТРА ЛЮБИТЬ ЧИТАТИ

РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ І МУЗИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ У ТВОРІ

М. ЦВЄТАЄВОЇ «КНИЖКИ В ЧЕРВОНІЙ ПАЛІТУРЦІ»_

Мета:

• продовжити ознайомлення з творчістю ро­сійської поетеси; з'ясувати своєрідність її світобачення, особливість збірки «Вечірній альбом»;

• розвивати вміння учнів аналізувати поетич­ний твір та міжпредметні зв'язки, навички аналізу художніх образів; сприяти розвитку зв'язного мовлення;

• виховувати поетичний смак, любов до мис­тецтва в цілому.

Обладнання: текст поезії.

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань і фор­мування на їхній основі вмінь і навичок.

Книжка оживає в руках читачів

. Без них вона, як душа без тіла.

Й. В. Гете

                                       Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Переказ статті підручника «Сторінки життя і творчості».

(Індивідуальні повідомлення учнів.) - Хто вони?

Едвард Гріг (норв. Edvard Hagerup Grieg; 15 червня 1843 - 4 вересня 1907) - норвезь­кий композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент. Творчість Гріга формува­лася під впливом норвезької народної культури.

Роберт Шуман (нім. Robert Schumann; 8 черв­ня 1810, Цвікау - 29 липня 1856) - німецький (саксонський) композитор, диригент, музичний критик, педагог; один з найвизначніших компо­зиторів епохи романтизму.

Сезар Кюї (фр. César Cui, при народженні Це-зарій-Веніамін Кюї; 6 (18) січня 1835, Вільна -13 березня 1918, Петроград) - російський ком­позитор і музичний критик, член «Могутньої кучки» і Біляєвського гуртка, професор форти­фікації, інженер-генерал (1906).

Діоген (давньогр. Діоуотіс Eivœnsûç, бл. 412 до н. е., Синоп - 10 червня 323 до н. е., Ко­ринф) - давньогрецький філософ-кінік.

III. Оголошення теми і мети уроку.

IV. Формування нових знань і вмінь.

1. Літературна розминка.

- Назвіть свої найулюбленіші книжки.

- Якій з них ви присвятили б власний літе­ратурний твір?

- Про що йшлося б у цьому творі?

2. Виразне читання учнями вірша «Книжки в червоній палітурці»-.

Пам'ятка! Засоби виразного читання

Логічний наголос	Вимовляння важливого слова в мовленнєвому такті з дещо більшою силою голосу
Інтонація	За допомогою інтонації можна передати різні почуття і переживання
Темп	Повільний, середній, швидкий
Пауза	Зупинка між реченнями, групами слів

3. Дослідницька робота над осмисленням теми вірша.

• Продовжте вислів «Книжка у житті М. Цвє­таєвої...»

• Колективне складання сходинок «Теми ві­рша»:

Батьківський дім

Дитинство Улюблені книжки Материнське виховання Насолода від музики Дитячі мрії і фантазії

4. Робота з підручником.

Учні читають статті «Література і мистецтво», «Краса слова».

5. Бесіда за прочитаним.

- Які події описано в поезії?

- Який настрій викликають у вас спогади із дитинства авторки?

- Якою постає перед читачами лірична ге­роїня вірша?

6. Узагальнення аналізу вірша. Визначення поняття «поезії».

Отже, ми побачили перелік художніх творів, музичних композицій, відчули стан душі лірич­ної героїні, її прагнення віддати своє майбутнє служінню поезії. Не забувайте, що поетеса спо­дівалася пов'язати своє життя з музикою, тому цілком зрозуміло, що її тривожило, чи було правильним присвятити своє життя літературній творчості, поезії.

- У чому суть справжньої поезії? Яке ви­значення можна дати цьому поняттю? З якими поняттями у вас асоціюється це слово?

П - почуття

0 - образність

Е - енергія серця З - звуки, знаки

1 - інтрига

Я - яскравість

Поезія - художньо-образна словесна твор­чість. У кожного митця - своє визначення цього поняття: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (Ліна Кос­тенко).

-  Спробуємо пояснити задум назви поезії «Книжки в червоній палітурці» (робота в групах). 7. Тест.

1. Дитинство М. Цвєтаєвої пройшло в місті:

А Санкт-Петербурзі; Б Москві; В Парижі; Г Києві.

2. У вірші «Книжки в червоній палітурці» М. Цвєтаєвої згадуються персонажі творів:

А О. Пушкіна; Б Г. К. Андерсена; В Марка Твена; Г О. Уайльда.

3. Основна тема вірша «Книжки в червоній палітурці» - це любов до...

А сестри; Б природи; В читання; Г життя.

4. У вірші «Книжки в червоній палітурці» М. Цвєтаєвої дитинство порівнюється з:

А раєм; Б літом; В ранком; Г піснею.

V. Домашнє завдання.

Відповісти на запитання підручника на с. 263-264 (індивідуальні повідомлення учнів).

РОАЛЬД ДАЛ. «ЧАРЛІІ ШОКОЛАДНА ФАБРИКА»

ЦІКАВІ ПРИГОДИ ХЛОПЧАКА ЧАРЛІ НА КАЗКОВІЙ ШОКОЛАДНІЙ ФАБРИЦІ

Мета:

• ознайомити учнів із фактами з життя і творчості англійського письменника Р. Дала, його твором «Чарлі і шоколадна фабрика»;

• розвивати вміння учнів переказувати по­вість близько до тексту, навички аналізу ху­дожніх образів; сприяти розвитку зв'язного мовлення;

• виховувати доброту, милосердя та співпе­реживання.

Обладнання: текст повісті «Чарлі і шоколадна фабрика».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і фор­мування на їхній основі вмінь і навичок.

                                Хід уроку

1. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

 Слово вчителя.

Сьогодні ми вирушаємо на. шоколадну фа­брику, де відбуватимуться фантастичні речі. Сприйняття фантастичного залежить від нашо­го ставлення до його суті. Ви - сучасні діти і вірите у казки, хоча знаєте, що в житті все не так. Тому до віри додається крихітка невіри, і звідси - здатність сприймати надзвичайні події то як реальні, то як фантастичні. Фантастика виконує у творі сатиричну, викривальну функції.

III. Оголошення теми і мети уроку.

III.         Формування нових знань, умінь і навичок.

 Переказ статті підручника про Р. Дала.

Учням пропонується скласти план статті «Сторінки життя і творчості».

2. Інсценізація інтерв'ю з літературознавцем. Роль літературознавця виконує вчитель, ролі

журналістів - учні.

Запитання до інтерв'ю

- Де і коли ви народилися?

- Хто були ваші батьки?

- Де ви навчалися і які предмети були у вас найулюбленішими?

- Де ви працювали?

- Як склалася кар'єра військового?

- Коли ви почали писати?

- Що ви написали? Чи належно вас оцінила публіка?

3. Словникова робота.

Повість - епічний прозовий твір, що харак­теризується однолінійним сюжетом і в якому змальовано картину життя ряду персонажів упродовж певного часу.

- Чи можна сМжет повісті-казки назвати на­пруженим? Обґрунтуйте свою думку.

У ході бесіди учні записують у зошити осно­вні характерні ознаки повісті-казки:

• однолінійний розгорнутий сюжет;

• переважно один головний герой, навколо якого групуються другорядні персонажі;

• зображення тривалого періоду життя голов­ного героя;

• наявність описів;

• використання художніх засобів, властивих прозовим творам.

4. Читання ланцюжком уривків оповідання, евристична бесіда за прочитаним.

■- Як жилося сім'ї Бекетів?

(Розділ 1 «А ось і Чарлі», від слів: «Ці двоє старезних людей — ...» до слів: «А понад усе він хотів... ШОКОЛАДУ».)

- Що Чарлі хотів понад усе?

(Від слів: «Ідучи вранці до школи, Чарлі ба­чив у вітринах крамничок цілі стоси величез-„ них шоколадних плиток...» до розділу 1.)

■- Які історії розповів Чарлі дідусь?

(Розділ 2, від слів: «Ти хочеш сказати, що я не розповідав тобі про містера Віллі Вонку та

його фабрику?»)

- Яким був містер Вонка?

(Від слів: «Ой, що то за людина, містер Віллі Вонка!» до кінця розділу.)

- Як Чарлі отримав золотий білет?

(Від слів: «Чарлі обережно видобув папірець з-під снігу. Він був мокрий і брудний, проте цілком нормальний. ЦІЛІСІНЬКИЙ долар!» до КІНЦЯ, 10 розділу, початок 11 розділу.)

- З ким Чарлі вирушає на фабрику?

(Від слів: «Серед усіх височіла кістлява по­стать дідуня Джо, що стояв мовчки і міцно тримав за руку малого Чарлі Бакета.)

5. Підбиття підсумків прочитаного. Бесіда.

- Як поводяться щасливчики-власники зо­лотого білета? Скласти ланцюжок героїв з рисами характеру.

• Майк Тіві (любить дивитися телевізор, по­трапляє в нього).

• Віолетта (постійно жує жуйку, неслухняна).

• Верука Солт (вередлива, нестримна, заздрісна).

• Августус Глуп (постійно їсть, ненажерливий, неслухняний).

- Як ви вважаєте, як потрібно поводитися в гостях?

6. Робота з ілюстраціями до твору.

Удосконалюємо вміння давати узагальнену характеристику образам художнього твору.

- Простежте, через які випробування пройшов Чарлі, щоб потрапити на фабрику Вонки.

7. Характеристика образу Віллі Вонки. Знайдіть і випишіть з тексту цитати для ха­рактеристики образу Віллі Вонки.

Віллі Вонка

Риси характеру	Підтвердження з тексту
Справедливий
Винахідник, гострий розум
Передбачливість, обережність
Захопленість справою

8. Завдання.

Визначте елементи сюжету повісті шоколадна фабрика»

Чарлі і

Експозиція
Зав'язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв'язка

9. Порівняння героїв твору.

Порівняйте героїв твору, заповніть таблицю.

	Чарлі	Майк Тіві	Верука Солт	Августус Глуп	Віолетта
Життєва мета героя
Спосіб досягнення мети, вчинки
Наслідки

V. Підбиття підсумків уроку.

1. Відповісти на запитання підручника «Пе­ревір себе» (с. 275).

2. Закінчити речення.

• Сьогодні я дізнався (-лася)...

• Було цікаво...

• Було важко....

• Я зрозумів(-ла), що...

• Мене здивувало...

VI. Домашнє завдання.

1. Продовжити речення: «Бути слухняним -це...»

2. Продовжити історію про Чарлі. Яким би, на вашу думку, він став господарем фабрики? Що зробив би для інших?

Урок №

оптимістичний образ суботика,

Мета:

• закріпити знання учнів про творчість П. Маара; показати їм особливості фантастичного світу на прикладі казкової повісті «Суботик повертається в суботу»;

• формувати вміння складати простий план до характеристики Суботика та добирати з тек­сту приклади для розкриття пунктів плану;

• розвивати творче мислення дітей; удоскона­лювати навички характеристики літератур­ного героя та вдумливого читання, аналізу твору;

• виховувати в учнях оптимізм і віру в силу думки.

Обладнання: портрет П. Маара, ілюстрації.

Тип уроку: урок-розкриття образу.

                                   Хід уроку

I. Презентація теми та мети уроку.

Кожен із вас на сьогоднішнії! урок прийшов із певним настроєм. Тож давайте поділимося ним зі своїми друзями, і якщо настрій негативніш. то друзі його покращать. А якщо позитивніш, то ми під­німемо настрій свого товариша. (Учні піднімають смайлики.) Погляньте у вікно, бачите, як сонечко заглядає. Воно хоче поділитися з нами тентом. Простягніть руку і кожен візьміть по промінчику. Нехай це світло і тепло зігріває вас на уроці і щрщє вам енергійності, креативності й активності.

Сьогодні ми знову зустрінемось із відомим дитячим письменником... (На екрані з'являється портрет Пауля Маара.) ...та його веселим геро­єм... (Суботиком.)

II. Актуалізація опорних знань.

1. Контрольна бесіда.

- Що з життя П. Маара вас зацікавило най­більше? (Увагу учнів звертають на портрет письменника.)

- Назвіть найпопулярніші книжки П. Маара.

- Чи цікаво вам було вдома читати повість «Суботик повертається в суботу»?

2. Усне словесне малювання.

- Яким ви уявляєте Суботика?

- Чи збігаються ваші уявлення з ілюстраціями художників?

(Робота з ілюстраціями до повісті, представ­леними на виставці.)

3. Словникова робота.

Оптимізм - погляд на життя з позитивної точки зору.

4. Перевірка домашнього завдання.

Перекажіть повість «Суботик повертається в суботу».

5. Конкурс «Найуважніший читач». (Учні відповідають цитатами з тексту.)

- Як автор охарактеризував Суботика?

- Чому Суботик сподобався панові Пеппер-мінту?

- З яких слів розпочинаються казкові події?

- Які бажання Суботик виконує за допомогою машини часу.

III. Робота над темою і метою уроку.

Розкриття оптимістичного образу Суботика.

Учитель. Пауль Маар, оцінюючи у творі лю­дину, не надає значення ні багатству, ні високим посадам. В образі Суботика автор втілює віру в силу думки й фантазії.

/. Бесіда за запитаннями.

- Назвіть ті риси характеру людини, які ви вважаєте найкращими.

- З названих вами рис характеру оберіть одну найкращу.

- Перелічіть із названих ті риси характеру, якими володів Суботик.

- Доведіть прикладами з тексту, що ми назвали всі риси, які характеризують Су­ботика.

- Яка риса характеру Суботика подобається вам найбільше? Чому?

Учитель. Пауль Маар наділяє своїх героїв такими яскравими рисами, що вони залишаються в нашій пам'яті на все життя.

Давайте продовжимо розвивати наші вміння характеризувати Суботика.

- З чого б ви почали характеризувати себе?

- Для чого дається характеристика?

2. Складання плану характеристики Су­ботика.

Складіть простий план характеристики Субо­тика за схемою:

• місце героя в художньому творі;

• зовнішність героя;

• риси характеру;

• ставлення читача до героя.

3. Завдання для самостійної роботи учнів.

- Доберіть із тексту приклади для розкриття характеру Суботика.

- За планом і підібраними прикладами дайте Суботику усну характерист

УРОК СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, 5 КЛАС

Урок №

ЕЛЕОНОР ПОРТЕР. «ПОЛЛІАННА»

ІДЕЯ РАДОСТІ Й ВІДКРИТТЯ СВІТУ У ТВОРІ

Мета:

• поглибити знання учнів щодо основної ідеї роману;

• розвивати вміння роздумувати про прочита­не, узагальнювати, робити власні висновки;

• виховувати читацьку культуру в процесі ро­боти з твором великого жанру - романом.

Обладнання: портрет Елеонор Портер, слайди «Світ прекрасний та неповторний». Очікувані результати.

 Учні:

• вміють розповідати про основні події твору;

• характеризують образ головної героїні з точ­ки зору її гри «в радість»;

• дають оцінку моральним вчинкам Полліанни.

                                             Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Уявімо, що Полліанна живе в наш час і створила свою сторінку в соціальних ме­режах. Кого з дорослих, на вашу думку, вона могла б внести до списку своїх друзів? Чи був би у дівчинки «чорний список»? Чому вона не може мати такого списку? (Полліанна вважає, що всі люди - добрі, хороші, тільки чомусь при­ховують це.)

II. Робота над змістом твору.

1. Завдання. Спробуйте відтворити події ми­нулого й сьогодення у творі.

Минуле    :            рання смерть матері; життя з батьком; потреба в жіночій підтримці; смерть батька; спогади героїні про минуле життя

Сьогодення :       приїзд до тітки Поллі; життя в маленькій кімнатці на горищі; стосунки з оточуючими людьми (з Ненсі, старим Томом та його сином, місіс Сноу, Джоном Пендлтоном, Джиммі Біном, лікарем Чилтоном); позитивний вплив на жителів містечка; прагнення, щоб інші зрозуміли її; глибоко приховані біль, сум, самотність

2. Бесіда.

- Що, на ваш погляд, об'єднує минуле й сьогодення Полліанни?

- Що дівчинка взяла з минулого, крім валізи та декількох сукенок? (Гру в «радість».)

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя. Уявіть вулицю у великому місті. Безліч людей. У кожного свої проблеми. У кожного своє життя. Ви йдете та уважно вдив­ляєтесь у ці обличчя. Які вони? (Зосереджені. Напружені. Сумні. І дуже-дуже мало радісних облич.) Чому це так? Невже все погано в житті цих людей?! Кого, на вашу думку, не вистачає поряд з цими людьми? (Полліанни з її грою в «радість».)

1. Словникова робота. Складання синоніміч­ного ряду: радість - радісний - радіти. Тлума­чення лексичного значення слів.

Радість - почуття задоволення, внутрішнього умиротворення.

Радісний - сповнений радості; той, хто при­носить радість; той, хто передає радість.

Радіти - відчувати радість.

2. Запитання та завдання для класу.

- Пригадайте, хто придумав гру «в радість».

(Батько.)

- Знайдіть у тексті та прочитайте розповідь Поліанни про історію гри.

- Чи є щось спільне між лялькою та мили­цями? Чому милицям слід було радіти? (Тому що вони Полліанні не потрібні, у неї все гаразд із ногами.)

- Спробуйте створити асоціативні грона «Лялька», «Милиці» (схеми 1, 2).

Схема

ЛЯЛЬКА         Гарна Розкішна     І Дорога Очікувана

МИЛИЦІ Палиця для підтримки людей з ушкодженнями ніг  .Допомога .Необхідність

- Чому батько придумав цю гру? (Щоб Полліанна не плакала.)

- Доберіть до поданих слів антоніми: радість, сміх. Радість - сум;

сміх - сльози, плач.

- Пригадайте, коли Полліанні була вкрай необхід­на гра «в радість»? (Коли їй було дуже сумно, важко, коли не виправдовувалися її сподівання.)

- Якими були відчуття дівчинки від кімнати? (Справжні відчуття: розчарування; вигадані від­чуття: «радість» від того, що не буде бачити в дзеркалі ластовиння на своєму обличчі.)

Схема З Кімната

РЕАЛЬНА                   задуха; пустка; ■ ліжко

УЯВНА                      килими; дзеркала; картини

Слово вчителя. Полліанна поселилася в бу­динку своєї тітки. Цей простір затісний для неї. Дівчинка хоче відкрити для себе Світ. У романі Світ - це містечко та його жителі.

- Як жив кожен з героїв до появи у його/її житті Полліанни? Які зміни відбулися? (Місіс Сноу (інвалід) - плете різноманітні речі, які при­носять користь дорослим і малюкам; містер Джон Пендлтон - усиновив Джиммі Біна; тітка Поті -можливо, знайде своє щастя з лікарем Чилтоном.)

- Що може змінитися в людині?

(Зовнішність, поведінка, мова, душа.)

- Яка з цих змін, на вашу думку, найважливіша?

(Душа.)

- У що вірила Полліанна?

(Виявляється, в душу людини.)

За Біблією:

• людина заслуговує на всепрощення;

• гріх можна спокутувати.

За Полліанною:

• поганих людей немає;

• всі люди добрі;

• вчинки людей можна виправдати;

• кожній людині потрібно дати шанс. (Демонстрація слайдів «Світ прекрасний та

неповторний».) 3. Завдання.

Окреслити світ, який відкрила для себе та жителів містечка Полліанна.

Світ, який відкрила Полліанна

Прекрасний

Викликає здивування

Потребує змін, удосконалення

Дає змогу знайти рідних людей і друзів

IV. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Таким чином, американська пись­менниця Елеонор Портер ніби попереджає нас: не гнівіть Бога, радійте життю, змінюй­те світ на краще. Якщо в житті виникають труднощі - пригадайте Полліанну з її грою «в радість».

Вправа з використанням методу «Мікрофон».

- Що б я хотів(-ла) побажати Полліанні?

V. Домашнє завдання.

Підготуватися до уроку розвитку мовлення. Переказати уривок із твору «Зустріч Полліанни з Джиммі Біном»:

• від імені Джиммі Біна (хлопчики);

• від імені Полліанни (дівчатка).

---

До уроків в 11 класі

Чайна церемонія

                 Набуває значення не рецепт приготування чаю, а ритуал його споживання.

Отож і справді йдеться про докладно розроб­лену церемонію, яка починається з того, що бу­дується спеціальний чайний павільйон - тясіцу.

 Він має розташовуватися у глибині саду, аби шлях до нього пролягав між деревами й аби можна було після першої частини церемонії, що передбачала ласування солодощами, знову повернутися на якийсь час до саду і відчути дихання світу вдень чи всесвіту - вночі.

Крім цього, вхід до будиночку завжди робив­ся невисоким і вузьким (останнє - аби самураї залишали зброю назовні), через що учасники церемонії змушені були ледь не напівприсядки проходити всередину, яка поділялася на три частини. В одній з них гості - а їх не могло бути більше п'яти, бо за іншої кількості церемонія втрачала б свій сакральний сенс, - відпочивали перед початком церемонії, у другій, власне, й відбувалася церемонія, а у третій частині роз­мішувалася мідзуя, себто кімната для миття по­суду у чайному павільйоні.

Зрештою, не тільки це приміщення або чай­ний будиночок мали свою назву, яку неможливо перекласти тому, що нічого подібного у культу­рах народів, які говорять іншими мовами, про­сто не існує. Найважливішим є те, що іншою мовою не перекладається й сенс чайної церемо­нії!

 Цей зміст можна передати тільки описово, бо, як виявляється, чайна церемонія становила національний спосіб на відчуження від повсяк­денної дріб'язковості і мізерних пристрастей та на пізнання справжньої Краси світу і життя у гармонійному поєднанні вишуканого і звичай­ного, спокійного і сумного, прихованої краси, лаконізму, притлумлених фарб тощо.

Причому ритуал чайної церемонії був розроблений, зокрема, великим майстром і її творцем Мурата Дзюко (1422-1502) до найменших деталей, по­чинаючи від архітектури чайного будиночка та складників його внутрішнього інтер'єру до характеру розмов, які передбачали не безглуз­де базікання про все і ні про що, а винятко­во глибокі міркування про красу і зміст сувою у токонома, про витонченість ікебани у вазі, про природну величавість чайної чашки і т. ін.

 Інакше кажучи, зміст чайної церемонії зумовлю­вався вмінням бачити красу у повсякденному, а прекрасне - у звичайному та усвідомлювати високу цінність усього, чим може обдарувати земне життя.

«Кікудзі... з жахом відчув, що в ньому ожи­ває батько». А що ж ми знаходимо у повісті Я. Кавабати «Тисяча журавлів», яка розпочина­ється з чайної церемонії, організованої Тікако Курімото? Авжеж, у цьому творі автор зображає тотальне порушення не тільки букви, а й духу чайного ритуалу. Та хай там вже з формальною стороною справи - тим більше у країні, яка щойно пережила страшну війну і на додаток - атомне бомбардування! Але, як виявляється, нехтування зовнішньою стороною ритуалу лише свідчить про більш вагомі внутрішні деформації. Бо, по-перше, Тікако взялася за проведення чай­ної церемонії не так через особисте професій­не зацікавлення, як через бажання влаштувати оглядини, завдяки яким мали познайомитися Кікудзі Мітані з Юкіко Інамурою.

Утім, у самих оглядинах, хоч це і порушувало традиційні засади церемонії, не було нічого по­ганого. Проблеми виникли через те, що на цю церемонію без запрошення завітала колишня коханка батька Кікудзі пані Оку Оота разом із донькою Фуміко. З'ясувалося також, що й Тікако Курімото була колись коханкою батька Мітані, а найголовніше - вже після закінчення церемо­нії Оку Оота перестріла Кікудзі і після спільної вечері вони теж стали коханцями.

Власне кажучи, та драматична колізія, яка є основою повісті, і полягає у тому, що Кікудзі простує второваною батьком стежкою, але при

цьому він виявляє небайдужість як до Юкіко Інамури, так і до Фуміко Ооти - доньки своєї підстаркуватої любаски. Щоправда, остання не може пережити пристрасті до Мітані-молодшого і після чергового побачення накладає на себе руки. Але історія на цьому не закінчується, бо невдовзі після цієї прикрої події зникає Фуміко Оота, рятуючись втечею від «фатального» Кікудзі і від пристрасних почуттів до нього.

Врешті-решт, попри інсинуації Тікако Курімоти, між Кікудзі і Юкіко Інамурою відбувається все ж таки зближення, яке завершується їхнім шлюбом. Проте події минулого наздоганяють молодят і після офіційного оформлення їхніх стосунків, внаслідок чого подружжя Кікудзі та Юкіко до кінця повісті має лише номінальний характер.

«Пам'ять плоті - страшна річ». Все це озна­чає, що повість будується на контрасті, на протиставленні певних абсолютних цінностей і конкретної людської непослідовності та супе­речливості. І саме ці повсякчасні рефлексії та несамовиті внутрішні переживання героїв й ста­новлять незаперечну цінність художнього світу твору Я. Кавабати.

Так, наприклад, і сам Кікудзі усвідомлював, що «його стосунки з пані Оотою були дещо протиприродними». Таку думку поділяла і сама Оота-сан. Але до певного моменту ніхто з них не міг нічого з цим вдіяти, аж поки жінка не вдалася до остаточного рішучого кроку, який, на її переконання, мав розірвати це гріховне коло. Втім, відчайдушний вчинок жінки не став крапкою у цій історії, а, навпаки, ще більшою мірою ускладнив її подальше розгортання.

Внаслідок цього зв'язок Кікудзі з коханкою свого батька, з одного боку, спричиняє без­перестанне і глибоке самокартання Мітані-молодшого. Проте, з іншого, він, згадуючи «тіло пані Ооти», не вбачає у цих спогадах «ані кра­плинки поганого, ані краплинки гіркоти, ані краплинки сорому, бо прекрасне є вищим за все це. А пані Оота була досконалим твором природи». Адже «природа хотіла створити жінку і створила пані Ооту».

Схожим чином герой бідкається через те, що «він все одно розтоптав невинність Фуміко». Та при цьому «у його розбурханому, збентеженому серці жило тільки одне відчуття - щастя... І була у цьому така чистота, ніби йому вибачили усі гріхи». Більш того, Кікудзі був переконаний у тому, що «тільки жінка - істота іншої статі -може збудити в душі високий поетичний захват, тільки жінка здатна подарувати найзапеклішо-му грішнику благо всепрощення, хай миттєве, але ні з чим не порівнюване благо».

Не менш відчайдушно намагається розв'язати суперечності, що ятрять її душу, і Фуміко Оота, яка боролася чи не з найтяжчими злигоднями. Бо спочатку вона, будучи дівчинкою-підлітком, змушена була змиритися з періодичними від­відинами Мітані-старщого її матері. Пізніше їй судилося пережити нетривалий роман пані Ооти з Мітані-молодшим - роман, що закінчився до­бровільною смертю її матері. І наостанок Фуміко відчула, як «з нестерпно пекучого полум'я роз­каяння, що охопило [її], проросли казково гарні квіти» - любов дівчини до Кікудзі! Втім, вона «відкрила очі і зрозуміла, що початок» її кохання став водночас і його завершенням.

«Не можна безкінечно згадувати померлих. Тоді починає видаватися, що ти теж мрець». Інакше кажучи, герої повісті Я. Кавабати на­магаються дати раду передусім самі собі, ке­руючись при цьому елементарними засадами людської совісті і порядності, але щоразу пе­реконуються у тому, що це майже неможливо. Так, вони вдаються до сили традиції, як-от, наприклад, тоді, коли беруть участь у чайній церемонії, та замість очищення і прояснення падають (і де? - зокрема, безпосередньо й у чайному павільйоні, паплюжачи у такий спо­сіб усе, що з ним було пов'язано!) у ще глибшу прірву аморальності.

Або тоді, коли Кікудзі і Фумшо вдивляються у «старовинні чашки», які «виготовили років трис­та, чотириста тому», і їм ввижається, що «дві чашки поряд» - це «дві прекрасні душі», так само «реальні й непорочно прекрасні», як їхні батьки. Але ці візії виявляються все ж таки облудними, бо, як пише у першому і останньому листі до Кікудзі Фуміко, їхні батьки для них - «заборо­нена тема». А отже, «хіба такі діти, як [вони], -риторично запитує загублена дівчина, - мають право на те, аби любити одне одного?»

Ще одне підґрунтя, на яке вони намагають­ся опертися у цьому протистоянні і в пошуках бодай якогось внутрішнього примирення, ста­новить природа. Проте природа тільки на якусь мить спроможна відволіїсти героїв від пережи­вань, що розривають їхні душі. Відтак поступово сад Кікудзі заростає і врешті-решт герой продає його разом з батьківською домівкою.

Натомість Фуміїсо, подорожуючи у містечко, де народився її давно померлий батько, не тіль­ки проминає цю красу, а й зустрічає на своєму шляху «озера гарячого «пекла»... Вони якісь не­земні, нетутешні, ці озера. Ніби їх, - як здається дівчині, - напоїли джерела з царства марень...» Тому Фуміко повертається до реальності, в якш вони разом «з мамою блукали пеклом кохання...» Та «чи є у ньому, - подумки запитує дівчина, -такі ж прекрасні джерела?..».

Отож помилитися з відповіддю на це питання важко - адже, попри красу світу, «шум власних кроків здавався [їй] ходою уособленої самотнос-

ті, що крокує тілом природа», бо все ж таки «більш важливим для жінки є інше: бути поряд навіть тоді, коли її не розуміють».

Либонь, історія Юкіко Інамури тільки підтвер­джує цілковиту рацію наведених щойно роздумів Фуміко Ооти. Юкіко з власної волі і з особистого бажання виходить заміж за Кікудзі. Вони на кіль­ка днів Їдуть до моря у шлюбну подорож. Навколо панують краса і спокій, який не спроможна пору­шити навіть п'ятірка американських військових кораблів, що «ввечері приходять гуляти» на рейд поблизу готелю, де зупинилися молодята.

І це невипадково, оскільки проблеми, які ви­никають у подружжя, стосуються не зовнішніх обставин, а того, що відбувається з ними самими. А йдеться про те, що Кікудзі, серце якого кра­ється муками совісті, вирішив за будь-яку ціну не заплямувати чистоту молодої дружини, і тому вона залишається недоторканою. І так триває до фіналу твору: Кікудзі береже цноту Юкіко. Втім, ця дівчина хоч і впадає інколи у глибоку задуму, все одно продовжує залишатися з чоловіком, бо, певно, більш важливим для жінки бути поряд!

Резюме. Таким чином, ніхто й ніколи так і не дізнається, чим закінчиться це змагання за моральну чистоту і відновлення внутрішньої гармонії. Кікудзі вважає, що «чистота все і всіх здатна вибачити», але у фіналі повісті головний герой продає останні елементи начиння до чай­ної церемонії. Цілком очевидно також, що тисяча журавлів з фуросікі Юкіко так нікуди і не відле­тіли. .. Бо натомість нам разом з Кікудзі здається, «як з темних глибин підсвідомості піднімається привид з легкими крильцятами метелика»!

Відтак, підсумовуючи, можна ствердити, що єдиний спосіб досягнення сформульованої ви­сокої мети щодо чистоти і гармонії - відмова людини від самої себе. Втім, перестати бути тим, ким людина є, себто людиною, навряд чи можливо. І приналежність людини до тієї чи іншої культури суттєво не змінює проблеми, а лише через розуміння інших допомагає набага­то краще зрозуміти самих себе.

Запитання та завдання

1. Лише у декількох нечисленних епізодах по­вісті герої згадують про бомбардування під час війни, і зовсім не говорять про атомне бомбар­дування Хіросіми та Нагасакі. Як ви вважаєте, чому?

2. Кікудзі у розмові з Фуміко Оотою ствер­джує, що «померлі є такими, якими робить їх наше серце». А ви згодні чи не згодні з цією тезою? Відповідь обґрунтуйте.

3. Чи могли б ви вказати на український на­ціональний варіант певної традиції чи ритуалу, які можна було б порівняти з японською чайною церемонією? Чому?

4. Чи могли б ви погодитися з думкою, відпо­відно до якої «наша пам'ять з повною ясністю відтворює тільки щось незвичне, потворне?..»

5. Порівняйте репродукції картин Пабло Пікассо «Жінка з віялом» і Утагави Кунісади «Япон­ка з віялом» та визначте спільне й відмінне у цих творах живопису [див. с. З обкладинка)

6. Чому повість Я. Кавабати називається «Ти­сяча журавлів»?

Домашне завдання:

7. Напишіть  асоціативний етюд на тему:

           «Моє "відображення у дзеркалі власної душі"».

Урок №

Тема. Сучасний літературний процес (огляд). Спів­існування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. «Утеча культури на університетські кафедри»; конку­ренція художньої літератури з відео, мультимедіа, Інтернетом та іншими реаліями сучасності: «від Інтернету до Гутенберга» (У. Еко).

Мета: визначити основні тенденції сучасного літе­ратурного процесу; охарактеризувати роман У. Еко «Ім'я рози» як знаковий твір для сучасного літературного про­цесу; розвивати уявлення про цілісність світового лі­тературного процесу; пробуджувати інтерес до кращих зразків сучасної літератури та формувати імунітет до низькопробних творів масової культури.

Обладнання: виставка видань сучасних художніх творів різних стилів, напрямів, течій, портрет У. Еко.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і фор­мування на їхній основі вмінь і навичок.

Хід уроку ..Постмодернізм - це там, де кожен із нас опинився сьогодні; це така обставина часу і місця, від якої нікуди нам не подітися.

Юрій Андрухович

I. Мотивація навчальної діяльності.

•  Усна екскурсія книжковою виставкою, на якій пред­ставлені видання сучасних художніх творів різних сти­лів, напрямів, течій.

II. Робота над темою уроку.

•  Бесіда за запитаннями.

-   Які з представлених на виставці художніх творів вам відомі?

-   До якого стилю, напряму, течії належать прочита­ні вами художні твори сучасної літератури?

-   Порівняйте відомі вам сучасні художні тексти з тво­рами, розглянутими в процесі вивчення предмета «Сві­това література».

-   Чи можна визначити, який стиль, напрям, течія є провідними у сучасній літературі?

• Висновок: у сучасній всесвітній літературі співісну­ють і взаємодіють різні стилі, напрями, течії.

•  Презентація І частини теми, мети уроку.

•  Робота з епіграфом.

Слово вчителя. Вже нікого не дивує, що книжка може зберігатися не лише на книжковій полиці, а й у пам'яті комп'ютера як текстовий файл. У комп'ютері можна зберігати сотні тисяч текстів. Універсальна та унікальна можливість персонального комп'ютера - під­тримувати постійний зв'язок із Всесвітньою мережею Інтернет - надає можливість прочитати будь-який ху­дожній твір і навіть поспілкуватися з авторами. Деда­лі більше письменників стають шанувальниками такого діалогу зі своїми читачами.

•  Презентація II частини теми, мети уроку.

-  Чи знайома вам творчість письменника, чиї слова стали частиною теми уроку?

-   Хто такий Гутенберг?

-   Спробуйте пояснити фразу: «від Інтернету до Гу­тенберга».

-   Людиною якої вдачі ви уявляєте У. Еко?

•   Демонстрація портрета письменника.

Щоб уявити, хто такий Умберто Еко, краще прислу­хатися до розповідей письменника про самого себе. У них митець постає ексцентричною людиною. Посудіть самі: щоб довести, що він не забобонний, письменник навмисно бігає назустріч чорним котам чи призначає іспити на тринадцяте число. Кожну свою книжку він закінчував до дня свого народження (Еко народився 5 січня 1932 року), а якщо не встигав цього зробити, то зумисне «відтягував» таку подію до наступного року.

Але за цією дивакуватістю та епатажем приховані геніальність і видатний письменницький талант. Ум­берто Еко - італійський-прозаїк, культуролог, есеїст, професор семіотики Болонського університету, доктор філософських наук, журналіст, автор всесвітньо відомих романів. Звання академіка Академії світової культури в Парижі, Академії наук Болоньї, Міжнародної академії фі­лософії мистецтв, почесного професора понад ЗО універ­ситетів Європи, Азії та Америки є свідченням визнання його наукових та художніх напрацювань.

Умберто Еко бере участь у різноманітних проектах: інтернетівських форумах, публічних лекціях, але за свою довгу кар'єру вченого і літератора він лише двічі висту­пав на телебаченні.

•   Презентація різних видань творів письменника.

«Щоразу, коли я пишу роман, принаймні два наступ­ні роки я впевнений, що він останній. Тому що роман, як дитина, - ви повинні піклуватися про нього, він по­чинає ходити, а потім говорити... Напевно, я більше не буду писати нових романів, і людство нарешті відчує себе в безпеці», - чи то серйозно, чи то жартома, тобто як справжній постмодерніст, заявив Умберто Еко.

•   Обговорення заголовка твору.

-   Про що, на вашу думку, розповідає роман, який має назву «Ім'я рози»?

-   Які значення слова «роза» вам відомі?

-   Сам письменник так пояснює незрозумілу назву ро­ману: вона розрахована, по-перше, на загадковість, щоб привабити читача і приховати фабульну основу книжки; по-друге, на формування у читачів асоціацій, пов'язаних зі словом «роза».

Коротка характеристика роману. Події, описані в романі, розгортаються в добу пізнього Середньовіччя (XIV ст.) в одному із монастирів на півночі Італії. Це роман історичний (в ньому представлені реальні по­дії церковно-державних перипетій у тогочасній Захід­ній Європі); це роман детективний (Вільгельм Баскер-вільський та Адсон, що вже самими іменами нагадують читачеві Шерлока Холмса та доктора Ватсона, розслі­дують таємничі смерті ченців); це роман філософсько-богословський (твір насичений тогочасними релігійними диспутами, роздумами про Бога); це роман езотерич-

•   Демонстрація портрета П. Коельо.

Слово вчителя. Паоло Коельо (народився у 1947 р.) - бразильський письменник. Світову попу­лярність йому приніс роман «Алхімік».

Письменник постійно підтримує зв'язок із засобами масової інформації, дає численні інтерв'ю, публікує стат­ті в газетах і журналах. У вересні 2004 року став почес­ним гостем Форуму видавців у Львові. У рамках цього візиту письменник відвідав і Київ.

«Будь ласка, скачуйте мої книжки безкоштовно, а якщо вони припали вам до душі - купуйте паперову версію... жадібність - шлях у нікуди», - звертається до своїх читачів письменник через блог, підписуючись сло­вами: «З любов'ю, пірат Коельо».

•   Перевірка виконання домашнього завдання: пре­зентація учнями роману П. Коельо «Вероніка вирішує померти» (1998).

Висновок. У книжці «Вероніка вирішує померти» письменник розмірковує про два різні типи божевіл­ля - про священне і піднесене, закликаючи їх оберіга­ти, і про те, яке, спричинене «гіркотою», відчаєм і вто­мою, з кожним прожитим днем збільшується в душі божевільного.

Вероніка справді вирішує померти. Світ здається їй чужим, а вона йому - непотрібною. Вероніка боїться не­гараздів і труднощів, яких багато на життєвому шляху кожної людини. У психіатричній клініці, де лікують тих, кого врятували після спроби суїциду, лікар сказав, що вона йриречена. І тільки тоді вона навчилася цінувати життя і насолоджуватися кожною його миттю.

П. Коельо стверджує: якщо проживаєш кожну мить як останню, життя наповнюється сенсом і радістю.

•   Визначення особливостей творчої манери П. Коельо:

♦ стійкі символи й алегорії;

♦ поєднання американського побутового прагматиз­му та постулатів практичної психології;

♦ непідробний гуманізм;

♦ правило для П. Коельо: щастя та любов - уні­версальні для всіх.

• Узагальнення інформації про письменника та його творчість. Продовження роботи над заповненням та­блиці.

•  Демонстрація портрета І. Кальвіно. Слово   вчителя. Італо Кальвіно (1923-

1985) - італійський письменник.

Отримав науковий ступінь з англійської літерату­ри в Туринському університеті і звернувся до літе­ратурної творчості.

Уже перші твори Кальвіно, написані під впливом нео­реалістичної естетики, тяжіють до казково-фантастичної, алегорично-філософської інтерпретації дійсності, яка є провідною у його творчості. Письменник порушує го­стрі етичі проблеми сучасності: добра та зла, роздво­єння особистості між моральними полюсами, сенсу історичного розвитку, долі соціального прогресу, мо­ральних зобов'язань, відчуженості людини від суспіль­ства тощо.

• Перевірка виконання домашнього завдання: презен­тація учнями роману І. Кальвіно «Якщо подорожній од­нієї зимової ночі» (1979).

Висновок. Головною темою твору є визначення ролі літератури в житті людства і відмінностей її сприйнят­тя різними людьми.

І. Кальвіно в романі «Якщо подорожній однієї зимо­вої ночі» позиціонував себе як постмодерніст (на декіль­ка років раніше від У. Еко). В основі розвитку сюже­ту - пристрасть до читання головних героїв - Читача

й Читачки. Сам роман є відтворенням процесу читан­ня людиною самої себе.

Дія роману починається з того, що Читач купує но­вий роман І. Кальвіно «Якщо подорожній однієї зимової ночі». Книжка виявляється пошкодженою, і Читач йде до магазину замінити її. Йому повідомляють, що купле­на ним книжка - роман польського письменника. Міня­ючи книжку, Читач знайомиться з Читачкою. Однак і нова книжка бракована. Подальший сюжет - це спроби Читача й Читачки віднайти повний варіант цих книжок, але їм весь час дістаються уривки нових романів.

• Визначення особливостей творчої манери І. Кальвіно: > алегорично-філософські узагальнення;

♦  поєднання елементів фантастики та інтелекту­альної сатири;

♦  вплив сюрреалізму;

♦  ознаки постмодернізму.

•  Узагальнення інформації про письменника та його твор­чість. Продовження роботи над заповненням таблиці.

•  Демонстрація портрета М. Кундери.

Слово вчителя. Мілан Кундера (народив­ся у 1929 р.) - всесвітньо відомий чесько-французький письменник, поет, прозаїк, драматург.

Письменник вивчав літературу та естетику на факуль­теті мистецтв Кардового Університету, відвідував лекції з режисури та написання сценаріїв в Академії Кіно.

У своїх творах Кундера створює незалежний, супе­речливий світ, який розглядається з філософської точ­ки зору. Письменник аналізує не те, що відбулось, а те, що, за його словами, «може статись з людиною, на що вона здатна».

Найвідоміший роман Мілана Кундери - «Нестерп­на легкість буття».

• Перевірка виконання домашнього завдання: пре­зентація учнями роману М. Кундери «Нестерпна лег­кість буття» (1982).

Висновок. Роман досліджує ніцшеанський міф вічного повернення. Письменник концентрується на тому фак­ті, що людина живе тільки раз. Ніхто не може випра­вити своїх помилок. Оскільки життя не повторюється, ми відчуваємо надзвичайну легкість, повну відсутність відповідальності. М. Кундера займається концепцією кіт­чу - красивої неправди, яка ховає всі негативні аспек­ти життя та ігнорує існування смерті.

У центрі подій - дві сімейні пари. Головний герой, Томаш, та його дружина, фотограф Тереза - в 1968 р. переїжджають до Швейцарії, щоб врятуватись від ра­дянської окупації. Тереза повертається до Чехословач-чини, Томаш їде за нею і стає чистильником вікон. Його переслідує поліція, та вони з дружиною пересе­ляються до села, де живуть, поки не гинуть в автомо­більній катастрофі.

Паралельна лінія відображає стосунки чеської емі­грантки художниці Сабіни та шведського викладача Франца, які ґрунтуються на нерозумінні одне одного. Франц є жертвою наївних міфів, та він безглуздо гине в Камбоджі в марші проти геноциду.

• Визначення особливостей творчої манери М. Кундери:

♦  відображення складності та суперечливості світу;

♦  філософський аналіз подій і характерів;

♦  екзистенціалістські риси;

♦  ознаки постмодернізму;

♦  дослідження поведінки людини у межовій си­туації.

•  Узагальнення інформації про письменника та його твор­чість. Продовження роботи над заповненням таблиці.

•  Демонстрація портрета Харукі Муракамі.

Слово вчителя. Харукі Муракамі (народив­ся у 1949 р.) - японський письменник і перекладач.

Навчався за фахом «класична драма» на відділенні театральних мистецтв університету Васеда. Змалку чи­тав твори англійських письменників, спілкувався з іно­земцями і ще за молодих років зрозумів, що японська література потребує серйозної модернізації. Вів ток-шоу на одному з комерційних каналів в Токіо, розмовляв про * західну музику й субкультуру. Відомий своєю колекці­єю з 40 тисяч джазових платівок.

Письменник, з одного боку, прилучає японського чи­тача до культур інших країн, і з іншого - представляє західному світу східний менталітет у контексті япон­ської культури кінця минулого століття.

Роман «Погоня за вівцею» - один із перших у твор­чості японського письменника.

•   Перевірка виконання домашнього завдання: пре­зентація учнями роману X. Муракамі «Погоня за ві­вцею» (1982).

Висновок. У романі переплітаються детектив і фан­тастика, але передусім це історія із життя журналіста, який розчаровується в житті, але його участь у місії із пошуку вівці наповнює існування героя сенсом, усе ніби починається заново.

Головний герой займається дрібним рекламним бізне­сом. Його залишила дружина. Від нього вимагають по­яснення, звідки він узяв фотографію однієї дивної вівці. Ця вівця - монстр, якого вселяють у свідомість люди­ни, щоб втілити в життя певний план. Герой у супро­воді подруги з екстрасенсорними здібностями їде на по­шуки вівці. Його друг помер, але існує у формі духу. Він розповів, що вівця вселилася в нього, бажаючи зро­бити його своїм новим знаряддям досягнення світово­го панування. Щоб вона остаточно не закабалила його волю, він наклав на себе руки...

•   Визначення особливостей творчої манери X. Му­ракамі:

♦ сильний вплив західної культури;

♦ майже повна відсутність у текстах образів тра­диційної японської культури та водночас японська сутність творів;

♦ «музикалізація текстового потоку» (посилання на музичні групи, співаків, композиторів, музичні тво­ри та пісні);

♦ посилання на різноманітні культурні, мистецькі й філософські персонали, твори, жанри та напрями;

♦ психологічні, емоційні переживання;

♦ філософські міркування про себе та свій світ, про страждання особистості.

• Узагальнення інформації про письменника та його твор­чість. Продовження роботи над заповненням таблиці.

•  Демонстрація портрета Я. Вишневського. Слово   вчителя. Один із найпопулярні-

ших письменників сучасної Польщі Януш Леон Виш-невський (народився у 1954 р.) вважає себе вченим, а не письменником. Він отримав ступінь доктора інфор­матики і доктора хімічних наук, займається молекуляр­ною біологією.

Вже дебютний роман Вишневського «Самотність у ме­режі» приніс письменнику славу і визнання шануваль­ників у різних країнах світу.

•  Перевірка виконання домашнього завдання: пре­зентація учнями роману Я. Вишневського «Самотність у мережі» (2001).

Висновок. Один із найбільш чуттєвих романів про любов сучасності. «Зі всього, що вічно, найкоротший термін у любові» - такий лейтмотив твору.

У творі розповідається про історію віртуального ко­хання. Герої роману зустрічаються в інтернет-чатах, ді­ляться фантазіями, розповідають історії зі свого життя. Зустрінуться вони в Парижі, пройшовши не через одне випробування, але головним випробуванням для любові виявляється сама зустріч.

•  Визначення особливостей творчої манери Я. Ви­шневського:

♦ традиції слов'янського реалістичного любовно-психологічного роману;

♦ гіперреалізм;

♦ мелодраматичність;

♦ тонкий психологізм.

•  Узагальнення інформації про письменника та його твор­чість. Продовження роботи над заповненням таблиці.

III. Підбиття підсумків уроку.

•  Перевірка результатів роботи над таблицями.

• Повторне звернення до епіграфа. Очікувані результати.

Учень (учениця):

•   висловлює своє ставлення до творів сучасної лі­тератури, обраних учителем/школярами для розгляду в класі;

•   аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літе­ратурний твір.

Домашнє завдання. Підготуватися до уроку додаткового читання за романом Дж. Фаулза «Маг».

Урок

Тема. Урок позакласного читання за романом Дж. Фаулза «Маг».

Мета: ознайомити учнів із творчістю Дж. Фаулза; розкрити характерні особливості творчості письменника; розвивати вміння аналізувати художні твори різних жан­рів; розширювати коло читання старшокласників.

Обладнання: портрет Дж. Фаулза, виставка різних видань творів письменника.

Тип уроку: урок додаткового читання.

Хід уроку Це справжній банкет для шануваль­ників талановитих оповідей... Не встиг­нувши зрозуміти, що відбувається, опи­няєшся у пазурах інтриги...

Із матеріалів газети «Sunday Тіте»

I. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Сьогодні на нас че­кає знайомство з романом, який викликав суперечливу критику і гарячі відгуки читачів. Літературознавці назва­ли його «ускладненим і суперечливим», «символічним» і «містичним», найбільш «незрозумілим» і «винахідливим», «парадоксальним» і «химерним». Цей твір належить перу видатного англійського письменника, визнаного майстра парадоксальної інтриги. Йому під силу змусити читача повсякчас розгадувати сенс своїх таємничих оповідей.

II.  Робота над темою уроку.

•   Презентація теми, мети уроку.

•   Демонстрація портрета письменника.

•   Коротка розповідь про життєвий і творчий шлях.

Джон Фаулз (1926-2005) народився в сім'ї успішно­го торговця сигарами. Закінчив престижну школу. Під час навчання виявив себе як хороший спортсмен і здіб­ний учень. Згодом вступив до Единбурзького універси­тету, проте в 1945 р. залишив його заради військової служби. Після двох років, проведених у морській піхо­ті, Дж. Фаулз відмовився від військової кар'єри і всту­пив до Оксфордського університету, де вивчав фран­цузьку та німецьку мови.

•  Усна екскурсія книжковою виставкою, на якій пред­ставлені різні видання творів письменника.

У своїх естетичних принципах Джон Фаулз орієнту­вався на класичні традиції, високо цінував реалістичне мистецтво, хоча у власній літературній творчості органіч­но поєднував свою відданість класиці зі сміливими ху­дожніми експериментами. Всесвітнє визнання принесли письменнику його твори, зокрема романи «Колекціонер», «Маг», «Жінка французького лейтенанта», «Хробак».

•  Бесіда.

-   Коли відбулося ваше знайомство з творчістю Дж. Фаулза?

-   Які твори письменника ви читали?

-   Про які літературні твори Дж. Фаулза ви дізна­лися завдяки екранізаціям?

-   Які враження справив на вас роман «Маг»?

•  Робота з епіграфом.

Ознайомлення з історією створення роману. Дж. Фа­улз працював викладачем у гімназії на грецькому ост­рові Спеце. Цей край послужив прообразом місця по­дій роману «Маг». Робота над першою версією тривала понад десять років. Уперше роман був опублікований у 1966 р.

Роман характеризується наявністю гострої, динаміч­ної фабули з несподіваними сюжетними колізіями, еле­ментів детективу й фантастики, поєднанням окультиз­му, сили вимислу з жорстоким реалізмом. Події роману розгортаються в Англії та в Греції 50-х років XX ст. Оповідь ведеться від імені головного героя - Ніколаса д'Ерфе. Це типовий представник повоєнної англійської інтелігенції. Романтичний одинак, який здобув освіту в Оксфорді, ненавидить сьогодення, скептично ставиться до своєї «англійськості». Від реальної буденності й пе­редбачуваного майбутнього Нікола'с д'Ерфе біжить на далекий грецький острів Фраксос. Там він сподіваєть­ся віднайти «нову таємницю», уявне життя, гострі від­чуття. Д'Ерфе стає жертвою страшних і жорстоких пси­хологічних експериментів, пов'язаних із найсильнішими емоціями і страхами людей, що перетворюють їхнє жит­тя на тортури. Досліди проводить якийсь таємничий '«маг», «волхв».

•  Актуалізація опорних знань.

-   Що таке екзистенціалізм?

-   Хто із філософів заклав основи цього напряму фі­лософії?

-   Як розглядається людина з позицій екзистенціа­лізму?

-   Назвіть художні твори письменників-екзистенці-алістів.

Визначення філософської основи твору. Філософ­ською основою роману, як і всієї творчості письменни­ка, є, за словами самого Дж. Фаулза, «своєрідне рагу про сутність людського існування», головні інгредієнти якого - філософія екзистенціалізму й аналітична пси­хологія К. Г. Юнга. Тому для творів цього англійсько­го письменника особливої значущості набувають про­блеми свободи вибору, пошуку «автентичності», обрання «справжньої поведінки», які зазнають оригінального ав­торського трактування і переосмислення. Ключем до розуміння філософської ідеї роману «Маг» є комента­рі автора, сама назва твору, особливо в первинній вер­сії - «Гра в бога».

Визначення ознак екзистенціалізму в романі «Маг». Ніколас д'Ерфе захоплений ідеями екзистенціалізму, тому вигаданий, нереальний світ для нього становить більшу цінність та інтерес, ніж світ, в якому він виму­шений існувати. Загадковий мільйонер і великий місти-

фікатор Моріс Кончис створює для Ерфе типові екзис­тенціальні ситуації, використовуючи для цього містичні атракціони, театралізовані вистави, галюцинаційні видін­ня, виявляючи, таким чином, передусім для Ніколаса, його справжні помисли, приховані бажання, його сут­ність, розкриваючи у дусі аналітичної психології Юнга помилкове бачення світу героя.

Характеристика головного героя твору. Ніколас д'Ерфе, який отримав виховання у традиціях вікторіанської моралі, намагається звільнитися від нав'язаних йому уявлень, зобов'язань. Справжню свободу він вбачає лише у задоволенні власних егоїстичних бажань, відтак без вагань розриває стосунки з коханими. Таке життя невдовзі набридло Ніколасові. Після студентських років у Оксфорді він вирушає на екзотичний грецький острів. Там на Ніколаса очікує чимало несподіванок. Проте все те незвичайне, фантастичне, а іноді й надприродне, що йому доводиться побачити і пережити, врешті перетво­рюється на облудну ілюзію. Ніколас усвідомлює мар­ність пошуку істинних вартостей в ілюзорному світі, чужому і далекому від дійсності. Розірвавши «магічні» пута облуди, він повертається до Лондона, відчуваючи готовність жити і діяти.

Визначення ідеї твору: аналіз шляху самопізнання героя, який прагне осягнути істину.

НІ. Підбиття підсумків уроку.

Визначення характерних ознак творчості Дж. Фа­улза: поєднання високої поезії з жорстким розумінням життя, естетичного з екзистенціальним, традиційного з експериментальним, вигадки з реальністю. Наріжним ка­менем світоглядних і творчих позицій письменника є гуманізм.

Заключне слово вчителя. Джон Фаулз вва­жав, що література має сприяти духовному вдосконален­ню людини, бути серйозною й гуманною. На думку ав­тора, питання, які виникають під час прочитання роману, не обов'язково мають «точні відповіді й заздалегідь зада­ні правильні реакції», адже головне - це викликати від­гук у душі читача. Не випадково у передмові до друго­го видання Дж. Фаулз звернув увагу читача на останні рядки роману, взяті з анонімної давньоримської поеми: «завтра пізнає любов той, хто не любив жодного разу, і той, хто вже відкохав, завтра пізнає любов». Саме ці рядки, на думку автора, натякають на розв'язку роману та дають надію на здійснення цього пророцтва.

Очікувані результати.

Учень (учениця):

♦ аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літе­ратурний твір.

Домашнє завдання. Повторити відомос­ті про найвидатніші здобутки світової літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження, отримані на уроках світової літератури у 8 класі.

У р о к 60

Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження.

Книжки - кораблі думок, які плавають хвилями часу і несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

Френсіс Бекон

Мета: повторити вивчений у 8 класі матеріал про літературні, епохи: античність, Середньовіччя та Відро­дження; узагальнити та систематизувати знання учнів; визначити на основі раніше отриманих знань найвидат­ніші здобутки світової літератури доби античності, Се­редньовіччя та Відродження; виробляти вміння узагаль-

нювати матеріал за текстом, формулювати висновки; розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, вміння аргументувати власні твердження; сприяти роз­ширенню світогляду випускників.

Обладнання: підручники для 8 класу, посте­ри, маркери, схема «Людина та її світ за доби античнос­ті, Середньовіччя, Відродження».

Тип уроку: урок узагальнення та системати­зації набутих знань.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя. З кожним днем все ближ­че і ближче завершення навчального року, останній для вас дзвінок, мить прощання зі школою. Сьогодні - пер­ший урок із серії уроків узагальнення та систематиза­ції знань, набутих протягом семи років вивчення курсу «Світова література».

•  Бесіда.

-   Що вам відомо про світовий літературний процес?

-   Чому важливо знати етапи всесвітнього літера­турного процесу?

-   Чому літературний процес поділяється на періо­ди, епохи?

-   Які етапи всесвітнього літературного процесу вам відомі?

Учитель. Світова література має багатовіко­ву історію свого розвитку, характеризується періо­дами злетів і занепадів, блискучих перемог і нищів­них поразок. Літературний процес - це багатоманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змі­нами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображальних мистецьких засобах, у те­матичній та жанровій своєрідності творів тощо. Коли б ви мали можливість опинитися за допомогою ма­шини часу в якомусь історико-літературному періоді, то який би обрали?

II.   Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

•   Робота з епіграфом.

III. Робота над темою уроку.

Учитель. Перед вами лежать підручники зі світової літератури для восьмого класу. Перегорніть їхні сторінки, згадайте наші розмови про письменни­ків доби античності, Середньовіччя, Відродження та героїв творів.

•   Бесіда.

-   Назвіть твори, що найбільше вам запам'яталися з курсу 8 класу.

-   Назвіть героїв, що справили на вас найбільше ера-

лігои ~и о

Коли б ви мали можливість внести пропозиції до каталогу найкращих книжок у світі, що потрібно зна- ти кожному, то які з прочитаних у 8 класі ви поради­ли б до нього внести?

-  Які риси характерів героїв творів епохи античності, Середньовіччя, Відродження ви вважаєте позитивними?

-  Визначте, за якої історико-культурної доби світ подій і явищ природи пояснювався через міфи; уславлю­валася людина-борець, людина-герой; поклонялися кра­сі людського тіла; основою світосприйняття вважала­ся язичницька віра?

-  Яку історико-культурну добу ми вирізняємо за та­кими ознаками: Бог - центр Всесвіту; домінування релі­гійного характеру культури?

-  Назвіть основні ознаки доби Відродження.

♦ Повторення і систематизація основних теоретич­них положень.

♦ Робота з підручником.

На основі роботи з підручником, використовуючи творчий підхід, за допомогою маркерів створіть на по­стерах презентацію літературної доби за планом:

♦ пояснення терміна - назви доби;

♦ її хронологічні межі;

♦ естетичні принципи;

♦ місце людини в мистецтві доби;

♦ основні літературні жанри;

♦ найвідоміші представники літератури доби;

♦ найвидатніші здобутки доби.

♦ Робота в групах.

I г р у п а - антична література.

-  Чому Гомера вважають легендарним основополож­ником європейської літератури?

-  Наведіть приклади впливу давньогрецької трагедії на розвиток світової літератури і театрального мис­тецтва.

-  Чому саме творчість Овідія мала надзвичайний вплив на українську культуру?

II г р у п а - література Середньовіччя.

-  Назвіть провідну тематику середньовічного героїч­ного епосу.

-  Назвіть характерні риси Мрики вагантів та тру­бадурів.

-  У чому виявлялись особливості віршування персько-таджицької середньовічної літератури?

III г р у п а - література доби Відродження.

-  Поясніть, чому Петрарку вважають видатним іта­лійським поетом-гуманістом.

-  Чому трагедія «Томлет» є інтелектуальною тра­гедією?

-    Чому Боккаччо називають зачинателем нової євро­пейської прози?

-    Презентація та захист групових проектів.

♦ Робота зі схемою «Людина та ЇЇ світ за літератур­ної доби античності, Середньовіччя, Відродження».

♦  Повторення та узагальнення літературознавчих понять.

♦  Робота в парах: «Шифрувальники»»

Зі словника літературознавчих понять виписати лі­тературні терміни:

♦  вічний образ

♦  всесвітній літературний процес

♦  гекзаметр

♦  епічна поема

♦  постійний епітет

♦  терцина

♦  трагедія

♦  бейт

♦  рубаї

♦  сонет

IV. Підбиття підсумків уроку.

♦  Літературна вікторина.

   Що, згідно з Ведами, виникло найпершим?

-  Що в перекладі означає слово «Біблія»?

-  Кількість книг Нового Заповіту.

-  Для людей якого віросповідання Веди є священ­ною книгою?

-  Як називається ритмічна римована проза, якою на­писані мекканські сури Корану?

-  Що спонукало Ахілла стати учасником Троянської війни?

-  Назвіть ім'я сина Одіссея.

-  Яким віршованим розміром написані поеми Гоме­ра?

-  Кого з ліричних поетів Стародавньої Греції нази­вали «десятою музою»?

-  Кого з драматургів класичної Греції вважають «бать­ком» трагедії?

-  До якого жанру належить твір Есхіла «Прометей закутий»?

% - Хто є головним героєм «Енеїди»?

-  Яке місто, за поемою Вергілія, було батьківщи­ною Енея?

-  Назвіть ім'я суперника Енея, який сватався до Лавінії.

-  Для якої поезії характерний культ Чарівної Дами?

-  Який із жанрів персько-таджицької поезії склада­ється із двох рядків?

-  Яка характерна риса поетики Омара Хайяма?

-  Хто є зрадником у поемі «Пісня про Роланда»?

-  Як вчинив Карл зі зрадником?

-  Хто вперше назвав комедію Данте «Божествен­ною»?

-   З яких частин складається цей твір?

-   Хто супроводжував Данте в Раю?

-   Назвіть ім'я жінки, якій була присвячена «Кни­га пісень».

-   Що буквально означає слово «декамерон»?

-   Новела про Куррадо Джанфільяцці та Кікібіо дуже схожа на українську народну казку про мудру дівчину. Чому Кікібіо вдався до хитрощів?

-   З якою метою Дон Кіхот вирушає у подорож?

-   Як скінчилось губернаторство Санчо Панси?

-   Хто був попередником Шекспіра в жанрі сонета?

-   Яку. людину за лаштунками театру називають Гам­летом?

-   Назвіть ім'я матері Гамлета.

-   Хто є автором рядків «Благословенні будьте день, і рік...»?

-   Скільки сонетів належить перу Шекспіра?

-   Чому Гамлет одягає маску безумця?

-   Яка літературна доба настала після Відродження?

-   Учитель. Згадані літературні епохи справили ве­ликий вплив на розвиток подальшої культури. Рівень роз­витку і ступінь впливу на всю європейську історію нада­ють культурі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму виняткового характеру. В античному світі досягли розквіту абсолютно всі сфери культури — освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мис­тецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була лю­дина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені анти­чними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як непереверше-ні і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.

-   Культура Середньовіччя з часом у творах науковців, літераторів, політичних діячів отримувала неадекватну, але досить оригінальну оцінку. Так, ренесансні гуманіс­ти, діячі Просвітництва та літературно-філософської дум­ки XIX століття вважали Середньовіччя втіленням ве­личі католицизму та примату сліпої віри над розумом, розквіту монархій та станових привілеїв, влади грубої сили й дикості. Натомість романтики (німецькі, англій­ські, російські, українські вчені, письменники) ідеалізу­вали Середньовіччя як часи рицарів і прекрасних дам. Але найголовнішим надбанням цієї доби стало творен­ня нових національних мов та культур. Середньовіччя було своєрідною епохою, що відобразилася у відповідній їй філософській думці. Найвпливовішим філософським ученням у Середньовіччі залишався неоплатонізм, осно­вною метою якого було обґрунтування віри в Бога. Під впливом теологів до потреб церкви була пристосована й філософія Аристотеля. Однак, хоча філософія й пере­бувала в тісних зв'язках із теологією, вона розвивалася досить інтенсивно, розхитуючи зсередини середньовіч­ний світогляд і створюючи духовні й теоретичні осно­ви культури доби Відродження й Нового часу.

-   Ідея пізнання Бога через його творіння — природу й людину — орієнтувала на пізнання божественної сутнос­ті світу, а в майбутньому - на пізнання природи як та­кої. Розрізнення внутрішнього і зовнішнього досвіду й акцентування на досвіді внутрішньому закладало осно­ви майбутньої психології. Плідною виявилася філософія епохи Середньовіччя й у становленні нової, буржуазної моралі, з джерел якої живилася ідеологія доби Рефор­мації та Відродження.

-   Культура епохи Відродження обіймає величезні ду­ховні цінності. Саме в цей час були закладені глибокі підвалини духовності тогочасного суспільства. Ця куль­тура й досі збагачує нас загальнолюдськими, гуманістич­ними цінностями, розумінням того, що істинно творчий початок буття - людина. Ренесанс вселяє в нас віру в безмежні можливості людини, в її вдосконалення. Як жодна інша епоха, культура Відродження породила цілу плеяду геніальних митців, натхненням яких було ство­рено «те, що не вмирає». Гуманістичні тенденції, запо­чатковані епохою Ренесансу, знайшли своє продовження в культурах інших епох. Відродження - це унікальний період в історії культури, котрий репрезентує одночас­но і епоху, і тип культури, і культурне явище.

-   Очікувані результати.

-   Учень (учениця):

-   ♦ називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програму 8 класу), їхні ознаки і висловлює судження про них.

-   ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.

-   Домашнє завдання. Повторити вивчений у 9 класі матеріал про літературні епохи: бароко, кла­сицизм, просвітництво, романтизм.

  У р о к№

Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури XVII і XVIII ст., а також XIX ст. (доба романтизму).

Безсумнівна ознака гарної книжки -це те, що вона подобається тим біль­ше, чим людина стає старшою.

Георг Крістоф Ліхтенберг

Мета: повторити вивчений у 9 класі матеріал про літературні епохи: бароко, класицизм, просвіт­ництво, романтизм; узагальнити та систематизувати знання учнів; визначити на основі набутих знань прі­оритетні проблемно-тематичні питання світової літе­ратури XVII - XIX ст.; виявити рівень активної чи­тацької позиції; розвивати логічне мислення учнів та зв'язне мовлення; поглиблювати зацікавленість літе­ратурою.

Обладнання: портрети письменників П. Кальдерона, Ж. Б. Мольера, Ф. Вольтера, Й. В. Ґете, Ф. Шил­лера, Е. Т. А. Гофмана, Г. Гейне, Дж. Байрона, А. Міцке-вича, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Гоголя, підручники для 9 класу.

Тип уроку: урок узагальнення та систематиза­ції набутих знань.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

II.             Оголошення теми та мети уроку.

•  Робота з епіграфом.

Слово вчителя. Час через своїх геніїв сло­ва говорить з нами, розкриваючи власне обличчя. Педро Кальдерон, Жан Батіст Мольєр, Вольтер, Йоганн Вольфганг Ґете, Фрідрих Шиллер, Ернест Теодор Ама­дей Гофман, Генріх Гейне, Джордж Байрон, Адам Міц-кевич, Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Ми­кола Гоголь стали почуттям, слухом, зором літератури XVII - XIX століть.

•  Перегляд виставки портретів письменників XVII-XIX ст.

•  Бесіда.

 -Хто із зазначених письменників справив на вас ера передусім як особистість?

-   Чиї твори ви вважаєте шедеврами?

-   Хто із літературних героїв вам сподобався?

-   Прокоментуйте вислів Стендаля: «Усі видатні пись­менники були романтиками свого часу».

•  Робота в парах: «Асоціативний портрет письмен­ника».

Учні, згруповані в пари, створюють асоціативний пор­трет названого вчителем письменника.

II.  Робота над темою уроку.

Повторення, узагальнення та систематизація понять, засвоєння знань, провідних ідей та основних теорій від­повідної доби.

•  Літературна гра «Упізнай твір та назви його автора».

•  Сторінки цієї книжки автор називає «ніжними», головного героя - «добрим своїм приятелем», а весь твір - «найкращим своїм творінням». (О. Пушкін. «Єв­геній Онєгін»).

•  Один із персонажів цього твору переконаний у тому, що людину можна легко спокусити грошима, сла­вою, коханням. (Й. В. Гете. «Фауст»).

•  На основі цього твору був створений сюжет «Марти­на Борулі» І. Карпенка-Карого. (Ж. Б. Мольєр. «Міщанин-шляхтич»).

•  Герой цього твору дитячі та юнацькі роки змуше­ний був провести поза людським суспільством. (77. Каль­дерон. «Життя - це сон»).

•  Хто є автором рядків «Я досягнути Байрона хо­тів. У нас одна душа, одні й ті самі муки»? (М. Лєр­монтов).

•  Герой цього твору, втративши чудодійну силу, пред­став перед світом надзвичайною потворою. (Е. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»).

♦ Практична самостійна робота - установлення від­повідностей між літературними творами та періодами, до яких вони належать.

♦ Теоретичне цифрове лото. Установіть відповідність між зазначеною рисою літературної доби та позначеною цифрою назвою епохи (1 - бароко, 2 - класицизм, 3 -просвітництво, 4 - романтизм, 5 - реалізм): -

♦ висока емоційність (експресивність);

♦ «винятковий герой у виняткових обставинах»;

♦ віра в перетворювальну і всепереможну силу люд­ського розуму й освіти;

♦ інтуїтивно-почуттєве світосприйняття;

♦ зображення типового;

■ ♦ ідея «природної людини»;

♦ поєднання контрастних життєвих явищ;

♦ відсутність метафоричності;

♦ метафоричність зображальних засобів;

♦ культ розуму;

♦ зображення людини у взаємозв'язках із середови­щем;

♦ увага до внутрішнього світу людини;

. ♦ герой - громадянин, патріот, нерозривно пов'язаний із суспільством і зобов'язаний підпорядкуватися йому;

♦ конфлікт мрії та дійсності, захоплення невідомим, таємничим, фантастичним, ірраціональним;

♦ правдиве, історично конкретне зображення харак­терів і обставин;

♦ алегоричність;

♦ характери персонажів статичні й однозначні;

♦ звернення до фольклору та національної міфології;

♦ пишність і грандіозність;

♦ .зображення типового.

                                Робота в групах.

Використовуючи матеріали підручника 9 класу, за­повніть теоретичними відомостями схему «Людина та її світ у літературній добі бароко, класицизму, Просвіт­ництва, романтизму».

Робота в парах: «Шифрувальники

Зі словника літературознавчих понять підручника для 9 класу виписати терміни:

♦ байронічний герой

♦ бароко

♦ гротеск

♦ класицизм

♦ роман у віршах

♦ філософська повість

♦ романтизм

♦ онєгінська строфа

♦ соціально-психологічний роман

♦ реалізм

♦ морально-психологічний роман

♦ «маленька людина».

III. Підбиття підсумків уроку.

♦ Творча робота. Усний твір-мініатюра «Уроки, що подарували мені твори бароко, класицизму, Просвітни­цтва, романтизму».

Очікувані результати.

Учень (учениця):

♦ називає найвидатніші явища світової літерату­ри відповідних літературних епох (див. програму 9 класу), їхні характерні ознаки і висловлює суджен­ня про них.

ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.

Домашнє  завдання. Повторити вивче­ний у 10 класі матеріал.

Урок 62

Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури XIX ст. (доби реалізму та раннього модернізму).

Мета: формувати цілісне уявлення про світовий лі­тературний процес XIX ст.; узагальнювати та систе­матизувати набуті знання, розвивати вміння застосо­вувати їх у різних життєвих ситуаціях; розширювати ерудицію учнів; пробуджувати інтерес до художньої літератури.

Обладнання: виставка різних видань літера­турних творів, матеріали для проведення інтелектуаль­них змагань.

Тип уроку: урок узагальнення та систематиза­ції вивченого матеріалу.

X і д у р о к у Не ставтеся з презирством до майстрів мину­лого; якщо їхня слава дійшла до нашого часу, вони на це заслужили. Прислухайтесь до свого смаку, поважаючи насамперед тих авторів, якими до вас захоплювались незчисленні покоління людей.

Андре Моруа

I. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Не потрібно бути занадто спостережливими, щоб помітити, яка кількість ефірно­го часу на сучасному телебаченні відводиться інтелекту­альним іграм. У деяких глядачів певні «інтелектуальні» передачі викликають лише іронічну посмішку, настільки вони далекі від розумових змагань. Але кожна гра зна­ходить свою аудиторію. Це свідчить про те, що на те­лебаченні працюють непогані психологи, які усвідомлю­ють, що людині в будь-якому віці приємно відчути себе розумною, ерудованою, приміряти на себе лавровий ві­нок переможця. Тому ми сьогодні не лише пригадаємо вивчене про добу реалізму та раннього модернізму, а й визначимо кращих знавців цього періоду літератури.

II.   Робота над темою уроку.

♦ Презентація теми, мети уроку.

•  Усна екскурсія книжковою виставкою, на якій пред­ставлені різні видання художніх творів, що вивчалися в курсі світової літератури 10 класу.

•  Бесіда.

-   Який урок літератури в 10 класі вам найбільше запам'ятався?

-   Які з представлених на виставці творів справили на вас найбільше враження? Чому?

-   Творчість яких письменників періоду' реалізму та раннього модернізму не відображена в шкільному курсі лі­тератури, однак, на вашу думку (на думку ваших бать­ків, знайомих), має знайти в ньому місце?

•  Робота з епіграфом.

•  Актуалізація опорних знань.

-   Назвіть характерні ознаки світової художньої літе­ратури періоду реалізму та раннього модернізму.

-   Які найважливіші художні відкриття в літературі припадають на цей період?

•  Організація проведення гри.

Коментар учителя. До початку уроку ви сформува­ли 3 команди. Гравці кожної команди готували своїм суперникам запитання за одним із розділів курсу сві­тової літератури 10 класу. Сьогодні ви зможете поста­вити ці запитання гравцям двох команд. Після кож­ного туру змінюватимуться команда-ведучий гри та відповідно одна команда-гравець. Тож кожна коман­да зіграє по 2 тури. Запитання звучатимуть одночас­но для двох команд. Відповіді ви будете записувати на спеціальних бланках, які віддаватимете після хви­лини обдумування помічникам ведучого ігрового туру. Правильні відповіді та рахунок оголошуються одразу після отримання ваших бланків із записами резуль­татів обговорень.

•  Проведення гри.

I г р у п а - «Вступ. Із літератури реалізму».

II  г р у п а - «Традиції і новаторські зрушення в поезії середини - другої половини XIX ст.».

IIIгрупа- «Роман ранньомодерністської доби».

Можливі варіанти запитань

1. «Краса врятує світ» - чи не найнопулярніший афо­ризм Ф. Достоевського.

Кому із героїв письменника належать ці слова?

Князю Мишкіну із роману «ідіот».

2. Один із відомих романів Ф. Достоевського за заду­мом автора спочатку мав назву «П'яненькі».

Під якою назвою цей роман відомий нам?

«Злочин і кара».

3. Лев Миколайович Толстой належав до славного роду. Серед його непрямих предків був і видатний російський митець: прабаба матері Л. Толстого і прабаба цього поета були рідними сестрами.

Про якого поета йдеться?

Про 0. Пушкіна.

4. Якось діти Л. Толстого зібралися у вітальні й уголос читали книжку. Непомітно до кімнати зайшов сам письмен-кик. Діти продовжували читання. Він кілька хвилин слухав, а потім запитав: «Що це ви читаєте? Непогано написано». Діти вибухнули сміхом.

Чому?

'    Вони читали роман Л. Толстого.

5.   Л. Толстой говорив: «...є задоволення без розкаяння»
Що він мав на увазі?

Щастя.

6.   Яку назву, на вашу думку, має вишукана страва із чорної
та червоної ікри, що подається у французьких ресторанах?

' Стендаль.

7. Поміркуйте, в якій сфері'суспільних відносин, на дум­ку Стендаля, не може брати участі людина, якщо вона не наділена терпінням і здатністю стримувати гнів? До речі, зауваження Стендаля цілком актуальне і сьогодні.

Політика.

8. Спробуйте відновити афоризм Стендаля: «Гнучкість... може замінити красу».

Розуму.

9. Назвіть природне явище, яке російський поет Ф. Тют-чев любив на початку травня.

Гроза («Люблю грозу в начале мая»)

10. Російський поет М. Некрасов тривалий час очолю­вав журнал «Современник».

Хто був засновником цього часопису, який відігравав важливу роль у суспільному житті Росії XIX ст.?

0. Пушкін.

11. 0. Уайльд говорив, що ті, хто в прекрасному ба­чать дурне, є людьми зіпсованими. Ті, які здатні побачити в прекрасному його високий сенс, - люди культурні. Вони, на думку письменника, не безнадійні.

А що, за 0. Уайльдом, бачать в прекрасному люди обрані?

Красу.

•    Підбиття підсумків гри. III. Підбиття підсумків уроку.

•    Бесіда.

-   Якими мають бути запитання до інтелектуальної гри? Чим еони відрізняються від запитань, що зазвичай звучать на уроках?

-   Яке запитання було сьогодні найцікавішим?

- Які запитання були невдалими?

 Очікувані результати.

Учень (учениця):

♦ називає та дає загальну характеристику найвидат-ніших явищ світової літератури цих епох (див. програ­му 10 класу), їхні характерні ознаки і висловлює су­дження про них;

♦ дає визначення зазначених у програмі понять.

Домашнє завдання. Підготувати за­питання для інтелектуальних змагань за розділами (завдання для мікрогруп): І - Вступ. Із драматургії кінця XIX - початку XX ст. Із літератури першої половини XX ст.; II - Із літератури другої полови­ни XX ст.; III — Із літератури кінця XX - почат­ку XXI ст.

Урок №

Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури XX - початку XXI ст. (зокрема сучасного літературно­го процесу).

Мета: формувати цілісне уявлення про світовий літературний процес XIX ст.; узагальнювати та система­тизувати набуті знання, розвивати вміння застосовувати їх у різних життєвих ситуаціях; розширювати ерудицію учнів; пробуджувати інтерес до художньої літератури й повагу до людини, яка читає.

Обладнання: виставка різних видань літера­турних творів, матеріали для проведення інтелектуаль­них змагань.

Тип уроку: урок узагальнення та систематиза­ції вивченого матеріалу.

Хід уроку Що потрапило в поезію, не зникає. Для того й пишуть, щоб дещо закріпилось навічно.

Умберто Еко

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. На попередньому уро­ці ми ще раз переконалися, що гра лише на пер­ший погляд здається забавкою. Насправді ж саме гра розвиває в нас потяг до знань, бажання не зу­пинятися на досягнутому, формує вміння стрімко й мобільно осмислювати навчальний матеріал, аналі­зувати його, робити самостійні висновки, чітко ви­словлювати свої думки. Доведено, що гра розвиває творчі здібності людини, розкриває її духовний по­тенціал, адже ця форма діяльності є найемоційнішою з-поміж усіх інших форм здобуття знань. Сподіваю­ся, що, готуючись до сьогоднішніх інтелектуальних змагань, ви поглибили свої знання про літературні явища, які вивчали в курсі світової літератури 11 класу, дізналися про нові факти, курйози із життя письменників, розкрили невідомі для себе сторінки художніх творів.

II. Робота над темою уроку.

•  Презентація теми, мети уроку.

•  Усна екскурсія книжковою виставкою, на якій пред­ставлені різні видання художніх творів, що вивчалися в курсі світової літератури 11 класу.

•  Бесіда.

 -Який урок літератури в 11 класі вам найбільше запам'ятався?

-   Які з представлених на виставці творів справили на вас найбільше враження? Чому?

-   Творчість яких письменників XX - початку XXI ст. не відображена в шкільному курсі літератури, однак, на вашу думку (на думку ваших батьків, знайомих), має знайти в ньому місце?

•  Робота з епіграфом.

•  Актуалізація опорних знань.

-   Назвіть характерні ознаки світової художньої лі­тератури XX - початку XXI ст.

-   Які найважливіші художні відкриття в літературі припадають на цей період?

• Проведення гри.

I г р у п а: Вступ. Із драматургії кінця XIX - почат­ку XX (Ст. Із літератури першої половини XX ст.

II г р у п а: Із літератури другої половини XX ст.

III г р у п а: Із літератури кінця XX - почат-
ку XXI ст.

Можливі варіанти запитань

1. А. Чехов стверджував, що мужчина має складатися з двох речей: із «мужа» і ...?

Чина.

2. Який відомий письменник мав псевдонім «Кушеткер»?

Антон Чехов.

3. Бернард Шоу, великий майстер парадоксів, казав: «Бо­жевільні є скрізь, навіть у цьому місці».

Яке місце він мав на увазі?

Божевільню.

4. Красною кистью
Рябина зажглась.Падали листья.

Я родилась.

Спорили сотни Колоколов.

День был субботний* Иоанн Богослов.

Через одну хвилину ви маете назвати автора наведе­них рядків. Чий день народження припадає на це осін­нє свято?

Марини Цватаєвої.

7. Поміркуйте, в якій сфері^-суспільних відносин, на дум­ку Стендаля, не може брати участі людина, якщо вона не наділена терпінням і здатністю стримувати гнів? До речі, зауваження Стендаля цілком актуальне і сьогодні.

Політика.

8. Спробуйте відновити афоризм Стендаля: «Гнучкість... може замінити красу».

Розуму.

9. Назвіть природне явище, яке російський поет Ф. Тют-чев любив на початку травня.

Гроза («Люблю грозу в начале мая»)

10. Російський поет М. Некрасов тривалий час очолю­вав журнал «Современник».

Хто був засновником цього часопису, який відігравав важливу роль у суспільному житті Росії XIX ст.?

0. Пушкін.

11. 0. Уайльд говорив, що ті, хто в прекрасному ба­чать дурне, є людьми зіпсованими. Ті, які здатні побачити в прекрасному його високий сенс, - люди культурні. Вони, на думку письменника, не безнадійні.

А що, за 0. Уайльдом, бачать в прекрасному люди обрані?

Красу.

•    Підбиття підсумків гри. III. Підбиття підсумків уроку.

•    Бесіда.

-   Якими мають бути запитання до інтелектуальної гри? Чим еони відрізняються від запитань, що зазвичай звучать на уроках?

-   Яке запитання було сьогодні найцікавішим?

- Які запитання були невдалими? Очікувані результати.

Учень (учениця): '

♦ називає та дає загальну характеристику найвидат-ніших явищ світової літератури цих епох (див. програ­му 10 класу), їхні характерні ознаки і висловлює су­дження про них;

♦ дає визначення зазначених у програмі понять.

Домашнє завдання. Підготувати за­питання для інтелектуальних змагань за розділами (завдання для мікрогруп): І - Вступ. Із драматургії кінця XIX - початку XX ст. Із літератури першої половини XX ct.; II - Із літератури другої полови­ни XX ct.; III — Із літератури кінця XX - почат­ку XXI ст.

Урок №

Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури XX - початку XXI ст. (зокрема сучасного літературно­го процесу).

Мета: формувати цілісне уявлення про світовий літературний процес XIX ст.; узагальнювати та система­тизувати набуті знання, розвивати вміння застосовувати їх у різних життєвих ситуаціях; розширювати ерудицію учнів; пробуджувати інтерес до художньої літератури й повагу до людини, яка читає.

Обладнання: виставка різних видань літера­турних творів, матеріали для проведення інтелектуаль­них змагань.

Тип уроку: урок узагальнення та систематиза­ції вивченого матеріалу.

Хід уроку Що потрапило в поезію, не зникає. Для того й пишуть, щоб дещо закріпилось навічно.

Умберто Еко

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. На попередньому уро­ці ми ще раз переконалися, що гра лише на пер­ший погляд здається забавкою. Насправді ж' саме гра розвиває в нас потяг до знань, бажання не зу­пинятися на досягнутому, формує вміння стрімко й мобільно осмислювати навчальний матеріал, аналі­зувати його, робити самостійні висновки, чітко ви­словлювати свої думки. Доведено, що гра розвиває творчі здібності людини, розкриває її духовний по­тенціал, адже ця форма діяльності є найемоційнішою з-поміж усіх інших форм здобуття знань. Сподіваю­ся, що, готуючись до сьогоднішніх інтелектуальних змагань, ви поглибили свої знання про літературні явища, які вивчали в курсі світової літератури 11 класу, дізналися про нові факти, курйози із життя письменників, розкрили невідомі для себе сторінки художніх творів.

II. Робота над темою уроку.

•  Презентація теми, мети уроку.

•  Усна екскурсія книжковою виставкою, на якій пред­ставлені різні видання художніх творів, що вивчалися в курсі світової літератури 11 класу.

•  Бесіда.

 -Який урок літератури в 11 класі вам найбільше запам'ятався?

-   Які з представлених на виставці творів справили на вас найбільше враження? Чому?

-   Творчість яких письменників XX - початку XXI ст. не відображена в шкільному курсі літератури, однак, на вашу думку (на думку ваших батьків, знайомих), має знайти в ньому місце?

         Робота з епіграфом.

•  Актуалізація опорних знань

-   Назвіть характерні ознаки світової художньої лі­тератури XX - початку XXI ст.

-   Які найважливіші художні відкриття в літературі припадають на цей період?

• Проведення гри.

I г р у п а: Вступ. Із драматургії кінця XIX - почат­ку ХХ_чст. Із літератури першої половини XX ст.

II г р у п а: Із літератури другої половини XX ст.

III г р у п а: Із літератури кінця XX - почат-
ку XXI ст.

Можливі варіанти запитань

1. А. Чехов стверджував, що мужчина має складатися з двох речей: із «мужа» і ...?

Чина.

2. Який відомий письменник мав псевдонім «Кушеткер»?

Антон Чехов.

3. Бернард Шоу, великий майстер парадоксів, казав: «Бо­жевільні є скрізь, навіть у цьому місці».

Яке місце він мав на увазі?

Божевільню.

4. Красною кистью
Рябина зажглась.Падали листья.

Я родилась.

Спорили сотни Колоколов.

День был субботний: Иоанн Богослов.

Через одну хвилину ви маете назвати автора наведе­них рядків. Чий день народження припадає на це осін­нє свято?

Марини Цвєтаєвої.

5. Ці поетичні рядки Марина Цветаева присвятила 0. Бло­ку:

Имя твое - птица в руке, Имя твое - льдинка на языке. Одно-единственное движенье губ. Имя твое - пять букв.

Чому поетеса говорить про 5 літер в імені поета?

За правилами орфографії 1916 року (саме тоді написа­ний вірш), прізвище поета писалося з ъ на кінці слова.

6. Усі, хто знав цю поетесу, відзначали її царську красу. Вона була жінкою без віку. В одязі надавала перевагу чорним кольо­рам і шалі. Це про неї писав 0. Мандельштам:

Вполоборота, о печаль, На равнодушных поглядела. Спадая с плеч, окаменела Ложноклассическая шаль... Назвіть ім'я поетеси.

Анна Ахматова.

7. Анна Ахматова англійську мову вивчила тоді, коли їй було вже за тридцять. Мотив був переконливим: вона хоті­ла твори цього письменника прочитати мовою оригіналу. На­звіть того письменника, завдячуючи якому російська поетеса вивчила англійську мову.

Вільям Шекспір.

8. Назвіть письменника, за мотивами п'єси якого знято відо­му кінокомедію «Іван Васильович змінює професію».

Михайло Булгаков.

9. Й. Сталін був палким шанувальником творчості М. Бул­гакова. Його п'єсу «Дні Турбіних» у МХАТі Генералісимус ди­вився 15 разів, а «Зойчину квартиру» в театрі ім. Вахтанго­ва - 8. Однак у листі до И. Сталіна письменник звертається зі словами: «Я прошу уряд СРСР наказати мені в терміново­му порядку...»

Яким було прохання М. Булгакова?

«...залишити межі СРСР».

10.  Подумайте, кому присвячена ода В. Маяковського, що
має такі рядки:

Тебе,

освистанная, Осмеянная батареями, тебе,

изъязвленная злословием штыков, восторженно возношу над руганью реемой оды торжественное

«О!»

«Ода революции».

III. Підбиття підсумків уроку.

♦    Бесіда.

-   Які «білі плями» у шкільному курсі світової літера­тури для вас залишилися?

-   До творчості яких письменників ви ще обов'язково повернетеся? Чому?

Очікувані результати. Учень (учениця):

♦ називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цієї доби (див. програму 11 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них;

♦ дає визначення зазначених у програмі понять.

Домашнє завдання. Підготуватися до під­сумкового уроку.

Урок №

Тема. Коли зірка падає в долоню...

Не забувайте незабутнє...

Ліна Костенко

Мета: підбити підсумки викладання курсу «Світова література»; поглибити знання учнів про гуманістичну та життєтворчу сутність літератури; розвивати читацькі сма­ки; стимулювати самоосвітню діяльність випускників.

Обладнання: виставка творчих робіт учнів, ви­конаних в 5 - 11 класах; фонозапис пісні О. Дольського «Мне звезда упала на ладошку», зірки з побажаннями, ма­люнки Н. Поваляєвої із серії «Життя чудових людей».

Тип уроку: урок-прощання.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошен-
ня теми та мети.

♦ Робота з епіграфом.

II.   Робота над темою уроку.

Слово вчителя. «Усі хороші книжки схожі в одному -. коли ви дочитуєте їх до кінця, вам здаєть­ся, що все це трапилося із вами, і так воно назавжди з вами й залишиться: хороше чи погане, захват, смуток і жалкування, люди й місця», - так говорив про літера­туру Ернест Хемінгуей. І так сталося, що і ми з вами дочитуємо останні слова в книзі під назвою «Світова лі­тература», які відкрили разом у п'ятому класі.

Протягом семи років навчання ми з вами провели близь­ко 490 уроків, написали понад 60 творів, виконали велику кількість творчих робіт. Тож згадаймо наші кроки прекрас­ною країною знань до скарбниць світової літератури.

♦ Перегляд виставки творчих робіт учнів, виконаних в 5 - 11 класах.

У ч и т е л ь. Ви мали великі досягнення на уро­ках, та траплялися, зокрема у написанні творчих робіт, і недоречності, що викликали сміх, змушували уважні­ше ставитися до слова, удосконалюватись.

♦ Читання вчителем смішних цитат із учнівських творів. (ИВ! Цитати з творів, на нашу думку, краще добирати із робіт учнів того класу, якому вони зачи­туються).

♦ Орина Родіонівна виховувала Пушкіна на казках, як Шехеразада султанів і бабаїв.

♦ Поети XIX століття були легко ранимими людьми: їх час­то вбивали на дуелях.

♦ Пушкін крутився у світському суспільстві і крутив там свою дружину.

• ♦ У відсутність Онєгіна Тетяна часто ходила до його кабінету, де поступово з дівчини перетворювалася на жінку.

♦ Такі дівчата, як Ольга, вже давно набридли Онєгіну, та й Пушкіну теж.

♦ Сини приїхали до Тараса і почали з ним знайомитися.

♦ Відомий письменник Тарас Бульба написав роман «Та­рас Бульба».

♦ Тарас сів на коня. Кінь зігнувся, а потім засміявся.

♦ Коли Тарас Бульба побачив Остапа, у нього підняли­ся нерви.

♦ На українську землю часто нападали татарські турки.

♦ Тарас Бульба повільно встав і у такому ж темпі поди­вився на усіх козаків.

♦ Машиніст потягу і сам не міг до ладу пояснити, як опи­нився на Анні Кареніній.

♦ Анна зійшлася з Вронським зовсім новим, неприйнятним для країни способом.

♦ Анна Кареніна кинулася під поїзд, і він довго тягнув її жалюгідне існування.

♦ Анна Кареніна не виконала своїх зобов'язань перед сус­пільством і тому лягла на рейки.

♦ Більшість його творів просякнуті духом свободи, новатор­ством вірша, неповторністю, історизмом і енциклопедизмом.

♦ В Італії Гоголь відпочивав від ревізорів.

♦ Плюшкін наклав посеред кімнати купу добра й довго ми­лувався нею.

♦ Хоч Раскольников був не дурний, але думав так, як ро­зумово відсталий...

♦ Осип Мандель Шпак.

♦ Роман Булгакова «Майстер і Маргарита» написаний в нашу еру.

♦ Творчість Мандельштама і Пастернака була для Сталіна темним лісом, і вождь мучився, не знаючи, кого з двох за­арештувати.

♦ Ті поміщики, від яких селяни чули добрі слова, були, як правило, письменниками.

♦ Князю Олегу передбачили, що він помре від змії, яка ви­повзе з його черепа.

♦ Мені дуже компонує головна героїня.

♦ Мері сподівалася на кохання, але у відповідь отрима­ла муки.

♦ Печорін же у цей час поїхав у поле провітрити думки.

♦ Помер М. Ю. Лєрмонтов на Кавказі, але любив він його не тому!

♦ Печорін викрав Белу'в пориві почуттів і хотів через її любов наблизитися до народу. Але йому це не вдалося. Не вдалося йому це і з Максимом Максимовичем.

♦ Лєрмонтов народився у бабусі в селі: коли його батьки жили в Петербурзі.

♦ 3 Михайлом Юрійовичем Лєрмонтовим я познайомила­ся в дитячому садку.

♦ Таким чином, Печорін опанував Белою, а Казбич - Каракезом.

♦ На темному обличчі блукали її світло-блакитні очі.

♦ В центрі роману лежать позитивні герої.

♦ Альоша Попович зірко дивився в потилицю Іллі Муромцеві.

♦ У казці «Чарівний казанок» дівчинка не могла згадати заклинання, і казанок у неї не варив.

♦ Презентація малюнків Наталії Поваляєвої.

 Коментар учителя. Наталія Поваляєва народилася

в 1971 р. у Мінську. Малювати почала рано. А в про­міжках між малюванням

викладала англійську, літера­туру в Білоруському державному університеті і час від часу перекладала тексти для дітей і дорослих з англій­ської на російську мову.

Серія її робіт «ЖЗЛ» («Жизнь замечательных лю­дей») присвячена творчості відомих письменників. У цій серії малюнків багато іронії, символістських алюзій, смислу. Лише люди, які знаються на літературі, зможуть зрозуміти суть її малюнків.

♦ Перегляд та коментування творчих робіт Н. По­валяєвої.

ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

Тема. ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ Й МИСТЕЦТВА ДОБИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Мета: ознайомити з основними засадами мистецтва Відродження, представниками мистецтва Ренесансу, їхніми творами; вчити складати опорні конспекти, виступати із повідомленням; роз­вивати увагу, уміння слухати; виховувати гуманізм. Обладнання: портрети Сервантеса, Шекспіра, Рафаеля, Леонардо да Вінчі, картини художників-гуманістів.

Тобі дана можливість впасти до рівня тварини, але також і можливість піднестися до рівня істоти богоподібної — лише завдяки особистій внутрішній волі.

                                                                                            Піко делла Мірандола

                                               ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності Робота з епіграфом

Учитель читає вислів графа Піко делла Мірандоли.

• Як ви розумієте цей вислів?

• Чи погоджуєтесь ви з ним?

— Велика відповідальність — розуміти, що лише від тебе залежить твоє майбутнє. І докоряти за те, що життя складається не так, як хотілось би, можна лише собі. Такими були сміливці, титани Відродження — нової доби у розвитку людства.

її. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ учня-біографа на тему «Географічні відкриття доби Відродження»

2. Виступ учня-літературознавця

Відродження, або Ренесанс (Непаіззапсе),— доба в історії культури та мис­тецтва ХЇУ-ХУІ ст., ідо розпочалася в Італії.

Вперше термін Ренесанс ужив історик мистецтва Дж. Вазарі у XVI ст.

Доба Відродження — це доба Великих географічних відкриттів, епоха бурх­ливого розвитку науки, розквіту мистецтв та становлення високих загально­людських ідеалів. Вона являє собою перехід від середньовічної культури, для якої характерним є аскетизм із його нехтуванням усім земним і тілесним, до культури Нового часу.

Спочатку діячі Ренесансу своє головне завдання вбачали у відродженні іде­алів античності, звідки й виникла назва епохи. Але з часом ідейною основою Відродження став гуманізм — вчення, засноване на визнанні цінності людини, її права на розвиток і вияв своїх здібностей. Провідною стала ідея людини, чия гідність визначалася не знатністю походження, не званнями чи багатством, а особистою доблестю, благородством у справах та думках.

У середньовічному мистецтві у центрі уваги завжди був Бог, а в мистецтві. Відродження центральне місце посідає людина в усій свої фізичній, моральній, інтелектуальній красі. Беззаперечна віра в людину, її безмежні можливості була визначальною в ідеології Ренесансу.

Якими творами уславилася доба Відродження? (Це лірика Петрарки і «Де-камерон» Боккаччо (Італія), романи «Гаргантюата Пантагрюель» Рабле (Фран­ція) та «Дон Кіхот» Сервантеса (Іспанія), драматургія та лірика Шекспіра (Ан­глія). (Зробити запис у зошитах)

3. Виступ учня-мистецтвознавця

Розповідь про живопис Ренесансу з демонстрацією репродукцій та комента­рів до них. .

Перегляд репродукції картин Леонардо да Вінчі «Джоконда» та Рафаеля «Сікстинська мадонна», розповіді учнів про свої враження.

— Бурхливий розвиток живопису, скульптури та архітектури епохи Рене­сансу насамперед пов'язаний з Італією. З поміж всесвітньо відомих шедеврів цього часу можна назвати картини «Джоконда» Леонардо да Вінчі, «Сікстин­ська мадонна» Рафаеля, «Даная» Тиціана, скульптури «Давид» і «Мойсей» Мікеланджело (записати).

III. Узагальнення та систематизація знань

1. Складання опорного конспекту «Культура і мистецтво доби Відродження» за виступом учня-літературознавця

ХІУ-ХУІ ст. Італія

географічні відкриття

розвиток науки

Відродження (Ренесанс)

Людина «Яке чудо природи — людина!»

гуманізм (китапив — людяний)

Петрарка (Італія)

Боккаччо (Італія)

Шекспір (Англія) Сервантес (Іспанія)

Леонардо да Вінчі (Італія)   Рафаель (Італія)

Мікеланджело (Італія)

2. Знайдіть відповідність

Поєднайте авторів та назви їхніх творів.

1) Мікеланджело

2) Рабле

3) Рафаель

4) Леонардо да Вінчі

5) Тиціан

6) Шекспір

7) Сервантес

• «Ромео і Джульєтта»

• «Даная»

• «Дон Кіхот»

• «Сікстинська мадонна»

• «Гаргантюа та Пантагрюель»

• «Джоконда»

• «Давид»

IV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал про добу Відродження.

УРОК №

Тема. ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА — ВИДАТНИЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ ПОЕТ-ГУМАНІСТ. ОСПІВУВАННЯ КОХАННЯ В «КНИЗІ ПІСЕНЬ»

Мета: ознайомити з біографією Ф. Петрарки; ввести у. світ поезії митця; вчити аналізувати поетичний текст; засвоїти значення терміна сонет; здійснювати міжпредметні зв'язки; розвивати творчі здібності; вчити працювати в групі; виховувати повагу до виявів чужих почуттів.

 Обладнання: портрет Ф. Петрарки; збірка «Канцоньєре».

                                                                       Поет умів об'єднати небо і землю.

                                                                                                              К. Батюшков

                                                          ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Розповідь за ОК «Культура і мистецтво доби Відродження».

II. Мотивація навчальної діяльності

«Відгадайте, хто це»

• Він народився і жив в Італії.

• Писав сонети.

• Уславився своєю освіченістю.

• Був увінчаний лавровим вінком.

• Усе життя кохав одну жінку, яку вважав ідеалом та поклонявся їй. Відповіді учнів

— Так, це факти з біографії великого Данте. Але не тільки. Ці факти також стосуються іншого італійського поета — Франческо Петрарки.

Робота з епіграфом

— Як ви гадаєте, що означає вислів російського поета К. Батюшкова щодо Франческо Петрарки?

(К. Батюшков хотів сказати, що Петрарка поєднував у своїй поезїї та у своєму житті божественне та людське: релігію та пристрасті, чутливість, набожність та ученість.)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Ознайомлення з життям та творчістю Ф. Петрарки (за матеріалами підручника)

2. Засвоєння літературознавчих термінів

Сонет — ліричний вірш, що складається з 14 рядків п'ятистопного або шес­тистопного ямба, двох чотиривіршів та двох тривіршів.

Як жанр сонет з'явився у XIII ст. в Італії та був розробленні! Данте і Петраркою.

3. Читання та аналіз сонетів Петрарки

 Робота в групах

Завдання: підготувати виразне читання сонета, пояснити його зміст, тему та ідею, визначити художні засоби, «намалювати» сонет (символи, образи), по­рівняти словесне пояснення та художнє; довести, що цей вірш — сонет.

Група № 1 (сонет № 61)

Група № 2 (сонет № 312)

Група № З (сонет №17)

Група № 4 (сонет №. 299)

Виступи груп із захистом роботи

IV. Підбиття підсумків уроку

Опитування

Які факти з біографії Петрарки вам запам'яталися найбільше?

Як називається найвідоміша книга Петрарки?

Дайте визначення сонета.

Назвіть головну тему сонетів Петрарки.

V. Домашнє завдання

Вивчити сонет Петрарки напам'ять (за вибором).

УРОК №

Тема. БАГАТСТВО ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ, КРАСА І ЩИРІСТЬ ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ У «КНИЗІ ПІСЕНЬ» ПЕТРАРКИ

Мета: проаналізувати сонети з «Книги пісень»; працювати над ви­разним читанням поезій напам'ять; пояснювати вибір сонета; розвивати навички публічного виступу, виховувати критичне ставлення до людських недоліків.

 Обладнання: збірка сонетів Петрарки «Канцьонєре»; кросворд.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Кросворд «Навпаки»

Завдання: придумати запитання до слів у кросворді.

1	м	0	Н	п	Е	л	Ь	Є
2	с	0	Н	Е	Т
с	Е	н	А	Т
			4	Р	И	м
		5	л	А	У	Р	А
6	Л	А	в	Р
	7	А	р	К	У	А
			8	А	р	Е	Ц	Ц	0

Відповіді:

1) Місто, у якому вивчав право в університеті Петрарка.

2) Ліричний вірш із 14 рядків: двох чотиривіршів та двох тривіршів.

3) Чиїм рішенням Петрарку було увінчано як поета й історика?

4) Місто, про відродження якого мріяв поет.

5) Жінка, на честь якої написав вірші Петрарка.

6) Яким вінком був увінчаний поет?

7) Місто, в якому помер Петрарка.

8) Місто, в якому народився поет.

2. Читання учнями сонетів Петрарки напам'ять

Пояснення вибору саме цієї поезії.

II. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Читання та аналіз сонетів 1) Сонет №7 Запитання

• Які людські недоліки критикує поет у сонеті?

• Якими словами описує автор недосконалість людського суспільства?

• Що радить своєму другові поет?

(«С тобой, мой друг, не многим по дороге: Теж паче должен ты стези держаться Достойной, как держался до сих пор».)

• А як вважаєте ви?

Чи варто плекати у собі чесноти, вчитися, працювати над собою, коли інші не поділяють, такої точки зору?

Метод ПРЕС

1. Я вважаю... (позиція).

2. Тому, що... (пояснення).

3. Наприклад,... (докази, аргументи). 4.1 тому... (висновок).

2) Сонет № 1

Запитання

• В якому віці, па вашу думку, поет написав цей сонет? (У зрілому віці, бо поет згадує юність, що промайнула.)

• Якими словами поет змальовує свою юність?

{«Томлениям, что сердце мне терзали В те дни, как страсти юность волновали И я еще не знал забот иных».)

• Якими художніми засобами автор створює образ свого вірша? (Епітети — «пестры, волнующийся стих», метафору — «дитя слепых надежд, слепой печали».)

• Якого висновку доходить поет? («Что все соблазны мира — краткий сон».)

• Чому Петрарка саме цей сонет вирішив зробити першим у збірці «Канцоньєре»? (Цей сонет — звертання до читачів, яким автор віддає на розсуд плід своєї багаторічної праці. Поет сподівається, що його вірші знайдуть відгук у душах шанувальників, свідомо принижує свої достоїнства, демонструю­чи життєву мудрість у кінці сонета.)

III. Підбиття підсумків уроку

«Продовжте речення»

• «Петрарку вважають поетом-гуманістом, тому що...»

• «Головні теми "Книги пісень" — це...»

• «Сонет — це...»

IV. Домашнє завдання

Прочитати І частину роману Сервантеса «Дон Кіхот» .

УРОК №

Тема. МІГЕЛЬ ДЕ СЕРВАНТЕС СААВЕДРА — АВТОР РОМАНУ «ДОН КІХОТ»

Мета: викликати співчуття до долі письменника та повагу до його мужності; ознайомити з історією створення роману «Дон Кіхот»; учити брати участь в інтерв'ю з «письменником»; ви­ховувати уважність, милосердя.

 Обладнання: портрет М. де Сервантеса, різні видання роману «Дон Кіхот».

Десь на небесах Сервантес, творець «Дон Кіхота», з сумною посмішкою очікує на того, хто народиться, щоб зрозуміти його

                                                                                               . Хосе Ортеґа-і-Ґассет

                                                        ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

«Четверте зайве»

1. Сонет, поема, канцона, роман.

2. «Божественна комедія», «Канцоньєре», «Пісня про Роланда», «Дон Кі­хот».

3. Данте, Петрарка, Джауфре Рюдель, Сервантес.

— Сьогодні ми будемо говорити про роман «Дон Кіхот» та його автора — Мі-геля де Сервантеса Сааведру.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Інтерв'ю з Сервантесом (в ролі Сервантеса — учень)

2. Слово вчителя

Історія створення роману

— Робота над романом «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» розпоча­лася ще під час перебування Сервантеса у в'язниці. Перший том роману вийшов друком у 1605 році. Він мав великий успіх, про що свідчить шість (!) видань книги лише за один рік. Щоправда, матеріальне становище автора книги не по­кращилось: до кінця життя він бідував.

За рік до смерті Сервантес написав другу частину роману про Дон Кіхота.

Цікаво!

• «Дон Кіхот» за кількістю перекладів поступається лише Біблії.

• Роман був задуманий як пародія на середньовічні рицарські романи.

• У творі 660 персонажів.

• У центрі роману — подорож ідальго Дон Кіхота разом зі зброєносцем Санчо Пансою Іспанією XVI століття з метою захисту всіх бідних та знедолених.

3. Повторення літературознавчих термінів

Роман — це великий за обсягом епічний твір, в якому широко охоплені жит­тєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох пер­сонажів.

4. Читання першого розділу роману (І частини)

Бесіда

• Що найбільше любив робити Алонсо Кіхада? (Читати рицарські романи.)

• Яка ідея виникла в голові ідальго? (Зробитись мандрівним рицарем.)

• Що вважав за необхідне підготувати Кіхада? (Обладунки, рицарське ім'я, наявність коня, коханоїIII. Виконання завдань

Опитування

• Які факти з біографії Сервантеса вас вразили?

• Про які якості характеру, притаманні письменникові, можна зробити ви­сновок?

«Продовжте речення»

1. «Роман "Дон Кіхот" був задуманий як...»

2. «Роман Сервантеса складається з...»

3. «У романі "Дон Кіхот" багато персонажів:...»

4. «"Дон Кіхот" за кількістю мов, якими був перекладений, поступається лише...»

IV. Підбиття підсумків уроку

Робота з епіграфом

Іспанський філософ Хосе Ортега-і-Ґассет вважав, що «десь на небесах Сер­вантес, творець "Дон Кіхота", із сумною посмішкою очікує на народження того, хто зрозуміє його».

Чому, на вашу думку, задум письменника зрозумілий не всім?

(Від самого початку роману автор висловлює своє ставлення до головного героя як до людини схибленої, причому це підкреслюється ним неодноразово. Це дивує читача, тому що головний герой твору носій певної ідеї, а не божевільний ідальго.)

Щоб зрозуміти задум письменника, потрібно продовжити читати роман.

V. Домашнє завдання

Прочитати розділи II-V роману, підготувати розповідь про подвиги Дон Кіхота.

Індивідуальне завдання. Виразно читати вірш С. Маршака «Дон Кихот».

УРОК №

Тема. МАНДРИ ДОН КІХОТА У ПОШУКАХ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Мета: переказати зміст прочитаних розділів у вигляді розповіді про подвиги Дон Кіхота; продовжити читання роману; зробити попередні висновки про основні риси характеру Дон Кіхота; розвивати навички вдумливого читання; виховувати толерант­ність.

Обладнання: тексти роману, гравюри-ілюстрації Г. Доре до роману «Дон Кіхот».

Между доспехами и успехами Дон Кихот выбирает доспехи.

                                                                                              Ф. Крівін

                                                    ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. «Що означають ці слова?»

Поясніть, що означали у житті Сервантеса або його героя Дон Кіхота ці слова. Ідальго -»... (соціальний статус автора і героя); Аквавіва —> ... (кардинал, в якого служив Сервантес); Родріго       (рідний брат письменника, з яким він потрапив у полон); в'язниця —>... (місце, де була розпочата робота над романом «Дон Кіхот»); Біблія —* ... (єдина книга, що випереждає «Дон Кіхота» за кількістю мов, якими була перекладена);

дві —>... (частини мас роман Сервантеса); шістсот шістдесят -»... (персонажів у романі); Росінант —»... (ім'я, яке дав Дон Кіхот своєму коню); Дульсінея —»... (так називає свою «обраницю» головний герой); Кіхано —>... (справжнє ім'я Дон Кіхота).

2. Розповідь про подвиги Дон Кіхота

Виразне читання вірша С. Маршака підготовленим учнем

ДОН КИХОТ

Пора в постель, но спать нам неохота.

Как хорошо читать по вечерам!

Мы в первый раз открыли Дон Кихота,

Блуждаем по долинам и горам.

Нас ветер обдает испанской пылью,

Мы слышим, как со скрипом в вышине

Ворочаются мельничные крылья

Над рьщарем, сидящим на коне.

Что будет дальше, знаем по картине:

Крылом дырявым мельница махнет,

И будет сбит в неравном поединке

В нее копье вонзивший Дон Кихот.

Но вот опять он скачет по дороге...

Кого он встретит, с кем затеет бой?

Последний рьщарь, тощий, длинноногий,

В наш первый путь ведет нас за собой.

И с этого торжественного мига

Навек мы покидаем отчий дом.

Ведут беседу двое: я и книга.

И целый мир неведомый кругом.

• Про який подвиг героя йдеться у вірші? (Бій з вітряками)

• Розкажіть про вчинки Дон Кіхота, які він уважав подвигами. Чи є вони та­кими насправді? Аргументуйте свою думку.

ІІ розділ

Дон Кіхот вирушає у путь, але нічого незвичайного з ним не трапляється. Лише надвечір він потрапляє до корчми, де його поява викликає здивування і сміх. Дон Кіхот живе у своєму, вигаданому світі. Доведіть це.

III розділ

Прагнучи висвятитися на рицаря, Дон Кіхот усю ніч стереже свої обладунки на жолобі біля колодязя. Спроби погоничів напоїти свої мулів були сприйняті ним як образа, і почалася бійка. Корчмар, аби запобігти новим жертвам, висвя­чує героя на рицаря.

— У чому пародійність цієї висвяти?

(Корчмар читав не молитву, а щось бурмотів за видатковою книгою, від­пустив «рицареві» потиличника, допомагали йому молодчики. Взагалі, ніхто з учасників «церемонії» достеменно не знав, як вона повинна відбуватися.)

IV розділ

Дон Кіхот заступається за пастуха Андреса, якого тяжко карає його госпо­дар. Андрес страшенно вдячний Дон Кіхотові, але як тільки Дон Кіхот іде геть, господар продовжує знущатись над пастухом. Довірливий рицар вважав, що чесного слова господаря буде досить. Та він помилявся.

V розділ

Потрапивши додому, Дон Кіхот розповідає про боротьбу з десятьма велетня­ми. Насправді ж рицар, зустрівши торговців, почав вимагати від них підтвер­дження, що найпрекраснішою жінкою на землі є Дульсінея Тобоська. Закінчи­лося все побиттям Дон Кіхота, який так і не зрозумів недоречності своїх вимог.

II. Вивчення нового матеріалу

Читання VI розділу

Проблемне запитання

• Чому герої роману — священик та цирульник — спалюють книжки Дон Кі­хота? Чи не варварство це? (Спалювати книжки неприпустимо, але герої ро­ману пояснюють собі, що роблять це заради Дон Кіхота, який зовсім з'їхав із глузду. Герої уважно передивляються всі книжки і залишають лише ті, які мають художню цінність.)

Читання VII розділу

• Що вплинуло на рішення Санчо Панса супроводжувати Дон Кіхота? (Ба­жання стати губернатором острова.)

• Що незвичайного було у цьому зброєносцеві? (Він подорожував верхи на ві­слюку.)

Читання VIII розділу

• Чому Дон Кіхот вирішив битися з вітряками? (Вважав їх за велетнів.)

• Що радить йому Санчо Панса? (Радить отямитися і не плутати вітряки з велетнями.)

III. Підбиття підсумків уроку

• Які риси виявляє Дон Кіхот під час своїх подорожей? (Сміливість, справед­ливість, необережність, відірваність від реального життя...)

• Поясніть думку Ф. Крівіна щодо головного героя роману Сервантеса (за мі­ніатюрою «Доспехи Дон Кихота»).

(Дон Кіхот обирає обладунки, а не успіхи через те, що для нього головне — діяльність, а не результат. Мода на обладунки не зберігається, тому що бути діяльним та боротися за справедливість важко та небезпечно. Набагато лег­ше прагнути лише успіхів.)

IV. Домашнє завдання

Прочитати XI, XII, XIII, XIX, XXII розділи І частини роману «Дон Кіхот».

УРОК №

ТЕМА. РОМАНТИЗМ ДОН КІХОТА Й ТВЕРЕЗА РОЗСУДЛИВІСТЬ САНЧО ПАНСИ. РМ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ ТВОРУ

Мета: порівняти характери головних героїв роману Сервантеса; зробити висновки про причини їхніх вчинків; здійснювати міжпредметні та міжлітературні зв'язки; розвивати уміння працювати з критичною літературою; виховувати навички дружної роботи в команді.

Обладнання: малюнок Пікассо «Дон Кіхот і Санчо Панса»; тексти І частини роману «Дон Кіхот».

                                                                      От великого до смешного — один шаг.

                                               ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Учитель читає мініатюру Ф. Крівіна «Шаг туда и обратно».

От великого до смешного и от смешного до великого — вот два пути в сфере комического. Потому что юмор способен как возвысить, так и развенчать.

От смешного до великого — и перед нами бессмертный и нестареющий Дон Кихот. От великого до смешного — перед нами щедринские градоначаль­ники.

Вся история человечества — между великим и смешным. Между великим, которое становится смешным, и смешным, которое становится великим.

— Сьогодні ми поміркуємо, в який бік роблять кроки наші герої: від велико­го до смішного чи від смішного до великого.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (за розділами XI, XII, ХНІ, XIX, XXII) Тест

1) Чому Дон Кіхот прославляє золоту добу історії людства?

а) Люди тоді ні в чому не мали потреби;

б) люди не знали тоді слів «твоє»і «моє»; все було спільним',

в) люди були щасливими у той час.

2) Як козопаси поставилися до мандрівників?

а) Прогнали їх;

б) заспівали їм;

в) почастували ще й розважили героїв.

3) Через що помер молодий пастух-студент Хризостом?

а) Його загриз вовк;

б) його вбили грабіжники;

в) через нерозділене кохання.

4) Як звали кохану Хризостома?

а) Марсела;

б) Дульсінея;

в) Олалья.

5) Як поставився Дон Кіхот до каторжан?

а) Визволив їх;

б) прочитав їм проповідь;

в) наказав наглядачам пильно стежити за ними.

6) Яким чином відреагували каторжани на прохання Дон Кіхота розповісти іс­торію їхнього визволення Дульсінеї з Тобосо?

а) Подякували рицарю і пообіцяли виконати його прохання;

б) вибачилися за те, що не зможуть поїхати до Тобосо;

в) закидали Дон Кіхота і Санчо Пансу камінням.

7) Вогні, схожі на численні зірки, навели Санчо Пансу на думку, що це...:

а) чарівники;

б) привиди;

в) велетні.

8) Що подумав Дон Кіхот, побачивши похоронну процесію?

а) Потрібно помститися за смерть рицаря;

б) потрібно пропустити процесію;

в) ці люди заслуговують на співчуття.

9) Яке ім'я дав Дон Кіхоту Санчо Панса?

а) Рицар левів;

б) Алонсо Добрий;

в) Рицар Сумного Образу.

Ні. Узагальнення й систематизація вивченого

1. Робота з ілюстративним матеріалом

— Пророчими стали слова Дон Кіхота у 2 розділі І книги: «Щасливим буде той час, коли нарешті побачать світ мої діяння, що гідні бути відлитими у брон­зі, висіченими з мармуру та зображеними на полотні на пам'ять майбутнім по­колінням».

Образи роману Сервантеса увічнені у мармурі та бронзі, зображені на полот­нах всесвітньо відомих художників, одне з яких вже стало хрестоматійним. Це полотно П. Пікассо, на якому зображені Дон Кіхот та його вірний зброєносець Санчо Панса.

Друга ілюстрація до нашого уроку — зображення пам'ятника Сервантесу та його героям у Мадриді.

Завдання. Роздивіться уважно ці художні твори й дайте відповідь на запи­тання: «Якими постають перед нами герої роману Сервантеса?»

Відповіді учнів

2. Складання характеристик героїв роману «Дон Кіхот» (у групах)

I група. Дон Кіхот.

II група. Санчо Панса.

III група. Вплив героїв один на одного.

Слухання відповідей представників груп IV. Підбиття підсумків уроку

1. «Мікрофон»: «Великі чи смішні Дон Кіхот та Санчо Панса?»

2. Читання поезії Юлії Друніної

Кто говорит, что умер Дон Кихот?

Вы этому, пожалуйста, не верьте;

Он не подвластен времени и смерти,

Он в новый собирается поход.

А ветряные мельницы скрипят,

У Санчо Пансы равнодушный взгляд,—

Ему-то совершенно не с руки

Большие, как медали, синяки,

И знает он, что испокон веков

На благородстве ловят чудаков,

Что прежде, чем кого-нибудь спасешь,

Разбойничий получишь в спину нож...

К тому ж спокойней дома, чем в седле.

Но рьщари остались на земле!

Кто говорит, что умер Дон Кихот?

Он в новый собирается поход!

Кто говорит, что умер Дон Кихот?..

(Ю.Друніна)

Група АЧ 1 (мал. Ф. Шаляпіна)

Група № 2 (мал. Г.Доре)

Група № З (мал. С. Бродського)

Група № 4 (Ф. Шаляпін у ролі Дон Кіхота )

III. Підбиття підсумків уроку

Завдяки головному героєві роману Сервантеса у культурі з'явилося таке явище, як «донкіхотство».

«.. .если положить на весы стремление Дон Кихота приносить людям пользу, делать добро — и нелепость его поступков, реальний вред, который он приносит окружающим, то перевешивает и перевесило — это доказали десятки миллионов читателей — первое. Сервантесоведы со знанием дела доказывают, что писатель не собирался создавать такой образ, который составил основу «высокой» линии донкихотства. Однако их попытки убедить читателей придерживаться в этом вопросе обьективной истины, пожалуй, обречены на провал. Эти попытки — не что иное, как донкихотство, в ином, впрочем, оттенке своего значення. Человечеству был необходим миф о Дон Кихоте, необходим был образ, призванныим нести в духовной культуре именно эту функцию, и он будет нести эту функцию, ибо из всех великих мировых образов именно Дон Кихот наиболее для нее подходит...» (В. Є. Багно)

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до написання листа Дон Кіхоту.

Додаток

Мал. Ф. Шаляпіна Мал. Г. Доре Ф. Шаляпін у ролі Дон Кіхота

Мал. С. Бродського

УРОК №

Тема. РМ. НАПИСАННЯ ЛИСТА ЛІТЕРАТУРНОМУ ГЕРОЮ. ЛИСТ ДОН КІХОТУ

Мета: навчати писати твір-лист до літературного героя; розвивати письмове зв'язне мовлення, творчі здібності.

                                                                ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

— Ми живемо у XXI столітті, в час високих технологій. Дедалі частіше люди спілкуються за допомогою мобільного зв'язку, мережі Інтернет. 8М8 та елек­тронні листи суттєво відрізняються від традиційних листів, що писали люди протягом віків і тисячоліть. Тільки такі листи можна зберігати протягом бага­тьох років як пам'ять про близьку людину, відчувати аромат парфумів від них, перечитувати знову і знову... Саме такого листа можна написати благородному, доброму дивакові Дон Кіхоту. Адже ти вже давно хотів поставити йому свої за­питання, висловити свою думку про безсмертний роман Сервантеса...

II. Підготовка до написання твору

Вимоги до написання листа

• Шанобливе привітання;

• запитання до героя;

• власна думка про роман;

• декілька слів про себе;

• прощальні слова;

• підпис, ім'я, прізвище.

III. Написання листа

IV. Перевірка написаного

V. Домашнє завдання

Підготуватися до підсумкового уроку за темою «Злет людського духу в літе­ратурі Відродження».

Додаток до уроку № 55

Цитати великих читачів «Дон Кіхота»

В. Бєлінський: «Каждый человек есть немножко Дон Кихот; но более всего бывают Дон Кихотами люди с пламенным воображением, любящею душою, благородным сердцем, даже сильною волею и с умом, но без рассудка и такта действительности».

І. Тургенєв: «Что выражает собой Дон Кихот? — Беру, прежде всего; веру в нечто вечное, незыблемое, в истину. Дон Кихот весь проникнут преданностью идеалу, для которого он готов подвергаться всем возможным лишениям, жертвовать жизнью. Саму жизнь он ценит настолько, насколько она может слу­жить средством к воплощению идеала, к водворению истины и справедливости на земле. Жить для себя, заботиться о себе Дон Кихот счел бы постыдным. Он весь живет (если можно так выразиться) вне себя, для других, для своих братьев, для противодействия враждебным человечеству силам — волшебникам, то есть притеснителям».

Ф. Достоєвський: «Самий фантастический из людей, до помешательства уверовавший в самую фантастическую мечту, какую лишь можно вообразить, вдруг впадает в сомнение и недоумение...»

Мігель де Унамуно: «Этот Герой  милосердных своих дел, вдохновляемый бессмертной своей любовью ко всему человечеству и, прежде всего, к тому, кто рядом. Рыцарь, чье слово никогда не расходится с делом, а самое главное, он всегда действует и не боится показаться смешным в своей борьбе за справедливость, в стремлении сделать мир лучше. Он гонит прочь страх, чтобы тот не мешал ему правильно видеть и слышать. И если видит он великанов, то это именно великаны, а никакие не мельницы».

Т. Манн: «Конечно, Дон Кихот безрассуден, увлечение рьщарскими романа­ми сделало его таким; но этот являющийся анахронизмом конек в то же время служит источником такого подлинного благородства, чистоты, такого изящества, такого внушающего искреннюю симпатию и глубокое уважение достоинства всего его облика, и физического, и духовного, что к смеху, вызнваемому его «печальной», его гротескной фигурой, неизменно примешиваются удивление и почтение, и каждый, кто встречается с ним, ощущает, недоумевая, искреннее влечение к жалкому и вместе с тем величественному, в одном пункте свихнувшемуся, но во всем остальном безупречному дворянину».

УРОК №

ТЕМА. ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ № 5

Мета: перевірити рівень знань за вивченою темою; розвивати письмове зв'язне мовлення; виховувати прагнення досягти найкращих результатів. Обладнання: картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Ознайомлення із завданнями

І варіант

1 рівень

Теорія літератури

Дайте визначення сонета (2 бали).

2 рівень

Напишіть особливості доби Середньовіччя (З бали).

3 рівень Тест (3 бали)

1) Петрарка був не лише поетом, але й...:

а) істориком;

б) художником;

в) філософом.

2) Роки життя Петрарки:

а) 1304-- 1374 рр.;

б) 1265- 1321 рр.;

в) 1313-1375рр.

3) Н а й знамен и т і н і и й твір Петрарки:

а) «Книга пісень»;

б) «Нове життя»;

в) «Лист до нащадків».

4) Які випробування випали на долю Сервантеса?

а) Полон;

б) тяжка хвороба;

в) служба у кардинала.

5) Де була розпочата робота над «Дон Кіхотом»?

а) В армії;

б) у полоні;

в) у в'язниці.

6) За кількістю перекладів роман «Дон Кіхот» поступається лише...:

а) «Пісні про Роланда»;

б) Біблії;

в) «Божественній комедії».

4 рівень

Уявіть себе художником. Опишіть обкладинку до роману М. Сервантеса «Дон Кіхот». Поясніть, чому вона має виглядати саме так. (4 бали)

II варіант 1 рівень

Теорія літератури

Дайте визначення роману (2 бали).

2 рівень

Напишіть особливості лоби Відродження (З бали).

3 рівень Тест (3 бали )

1) Петрарка мріяв про відродження:

а) Флоренції;

б) Рима;

в) Ареццо.

2) Петрарка був увінчаний лавровим вінком:

а) королем Сицилії;

б) Паризьким університетом;

в) Римським сенатом.

3) Кому присвячена збірка поезій «Канцоньєре»?

а) Беатріче;

б) Лаурі;

в) Дульсінеї Тобоській.

4) Роки життя Сервантеса:

а) 1547-1616 рр.;

б) 1564-1616 рр.;

в) 1313-1375рр.

5) Скільки персонажів у романі «Дон Кіхот»?

а) 600;

б) 450;

в) 660.

6) Роман «Дон Кіхот» був задуманий як пародія на:

а) рицарську поезію;

б) рицарські романи;

в) історичні романи.

4 рівень

Уявіть себе художником. Опишіть обкладинку до збірки Ф. Петрарки «Кни­га пісень». Поясніть, чому вона повинна виглядати саме так (4 бали).

III. Виконання завдань

IV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання

Індивідуальне завдання. Учневі-історику підготувати повідомлення про те­атр доби Шекспіра, учневі-літературознавцю — про «шекспірівське питання».