кольористика поезії П. Верлена " Осіння пісня"

1.    Кольористика поезії  Поля Верлена « Осіння пісня»

Переклад  М. Лукаша

Ячать хлипкі ,

Хрипкі скрипки

 Листопада…

Їх тужній хлип

У серця глиб

Просто пада .

Від їх плачу

Я весь тремчу

І  ридаю,

Як дні ясні,

Немов у сні,
Пригадаю.

Кудись іду

У даль бліду,

З гір в долину,

Мов жовклий лист

Під вітру свист –

В безвість лину.

Переклад Г.Кочури

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли –

Б’є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду на двір –

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить,жене,

Носить мене

З жовклим листом

2.Твір є яскравим прикладом  так званої  « сугестивної» поезії.  Сугестія передбачає навіювання чогось  невідомого, суму втаємничення. Загальна картина світу розмита,не окреслена контрастно, дія відбувається  в якомусь тумані. Якщо проаналізувати образи ,які пов’язані з кольором , можна побачити  сірий осінній надвечірок. І серед цієї сірості одиноко кружляє жовтий самотній, відірваний від природного середовища, лист. Він є єдиним яскравим образом у темній круговерті.  З ним порівнює себе головний герой.

  Він є зрілим чоловіком, життя якого повернуло до зими. Про це говорять рядки: « Кудись іду у даль бліду з гір в долину». Бачимо,що всі «життєві гори» героєм вже  подолані чи просто пройдені. Його веде доля до невідомості, про яку так мало відомо людству. Вона невідворотна для кожного, ота « даль бліда» . Автор  використовує напівтон в описі далі:

бліда-   неяскрава-розмита- не окреслена-світло-сіра- молочна- затуманена- -сіра –страшна- смертельна. А ще долина , в яку спускається  ліричний герой, асоціюється  з відомими «долинами смерті». Туди ідуть обезсилені та хворі звірі,щоб назавжди відпочити. 

 Тривоги героєві  додає бій годинника з імли(знову напівтон) ,що нагадує про невідворотність .Герой пригадує прожите життя. І чомусь на спомин  йому приходить яскраве , безтурботне дитинство. І цей спомин  , ніби сон («  як  дні ясні, немов у сні пригадаю») .Слово «ясні» можна змінити на : яскраві, золоті,кольорові, сонячні , добрі, щирі, щасливі. Слово, що означає колір, змінює своє значення і виражає  тепер означальні  характеристики.

Якщо проаналізувати простір, що оточує героя , ми знайдемо приклади застосування кольору автором як художнього прийому .Колір тісно переплітається із звуковими та зоровими образами поезії: « ячать хлипкі  скрипки листопада»(ячать хлипкі-звук,листопад- колір), «тужній хлип у серця глиб»(тужній хлип- звук,серця глиб-колір), «від плачу я весь тремчу і ридаю»(від плачу і ридаю-звук, тремчу, ридаю-колір), « дні ясні»(дитинство галасливе і яскраве одночасно), «іду у даль бліду»( іду-звук,бліду- колір),

«мов жовтий лист під вітру свист»(жовтий лист- колір,вітру свист- звук), « в безвість лину»( безвість –колір,лину-зоровий,звуковий).