із зарубіжної літератури
в 5 класі
Тема:
Генріх Гейне
«Задзвени із глибини…» .
Втілення краси весняної природи у вірші
Урок
підготувала
учитель
зарубіжної літератури
Успенської ЗШ І-ІІІ ступенів
Залоїло Світлана Вікторівна
2017 рік
Тема: Генріх Гейне «Задзвени із глибини…»
Втілення краси весняної природи у
вірші.
Мета уроку: розпочати знайомство з життям та
творчістю Генріха Гейне; формувати навички виразного читання поезій, спостереження над поетичним
текстом, визначення теми, ідеї, художніх
засобів, які допомагають їх утілювати; вміння висловлювати свої
думки та почуття; розвивати образно –асоціативне мислення;
виховувати допитливість, спостережливість,
любов до природи та поезії; повторити та активізувати вивчені
лексичні одиниці в усному
мовленні та на письмі; розвивати фонематичний слух, мовну здогадку, вміння перекладати.
Тип
уроку: комбінований
Обладнання: портрет Г. Гейне, комп’ютерні
презентації,
троянда, роздатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: портрет Г.Гейне, відеокліп, оргтехніка.
Епіграф: Кожна людина – це світ, який з
нею народжується і з нею помирає…
Г. Гейне
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Світ природи незбагнений . Він жахає
жорстокістю розгніваних стихій та
дивує тендітністю народження бруньки, безмежністю океану та скромністю
струмочка,дружбою та вічним протистоянням сонця і місяця, дня і ночі.
Природа - невичерпна тема поетів усіх часів і народів. Особливо хвилююча весняна пора
– час пробудження природи, її розквіту. Саме в
природі люди знаходять відгук своїх почуттів та переживань, бачать красу, котра
надихає, зцілює, втішає.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вивчаючи поезію Генріха Гейне, ми повторимо
вивчені поняття - тема і ідея.
Продовжимо роботу над аналізом поетичного тексту. Будемо удосконалювати навички
визначення виражально-зображальних засобів в художньому творі. Це допоможе нам розібратися у почуттях, які
вклав великий поет у свої твори, відчути красу його поетичного слова ,
красу природи.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Сьогодні на уроці ми познайомимось із деякими життєвими віхами поета та віршем «Задзвени із глибини».
Спробуємо зрозуміти, в чому бачив
красу і неповторність поет, які художні засоби використовував для того, щоб досягти гармонії у передачі
побаченого та відчуємо мелодійність поезій Гейне.
Творчість німецького поета Г.
Гейне давно вже подолала кордони і відома у всьому світі. І сьогодні ми
відкриємо чарівну сторінку його поезії,
і на крилах його лірики
перенесемося в романтичний світ переживань, прагнень, кохання і гармонії.
ІV. Актуалізація
опорних знань.
1.Відповіді на запитання:
·
Дайте визначення поняттю «тема»
та «ідея» твору?
·
Для чого використовується «епіграф»?
·
Назвіть виражально -
зображальні засоби ?
·
Наведіть приклади використання
епітетів, порівнянь, метафор на прикладі вивчених поезій.(Д.Кітс,Гете.)
V. Засвоєння нових знань.
1. Звернення до епіграфа
Німецький поет Генріх Гейне вважав, що кожна людина - це світ, який з нею народжується і з нею
помирає. Разом із Гейне народився світ його поезії. Коли поет помирає, то тільки його тіло залишає цей світ, а
поезія живе. Ми з вами зазирнемо у чарівний
світ поезій Г.Гейне і переконаємося, що його поезія і сьогодні
хвилює, зачаровує
читача.
2.Короткі відомості про Г. Гейне
Коп’ютерна
презентація і коментар вчителя.
Г.Гейне народився в Дюссельдорфі у 1797 р. у
єврейській родині торговця сукном.
Вихованням сина серйозно займалася мати. Батько хотів,щоб син продовжив його
справу . Генріха відправляють до Гамбурга проходити стажування у дядька Соломона .Праця в банку хлопцю була нецікавою,тому він шукав собі справу по душі- пише вірші. Коли
дядько Соломон дізнався про це,то зрозумів,що з комерцією у Генріха покінчено
назавжди. Дядько Соломон дав кошти на навчання . Навчався Гейне в
кількох університетах (Бонн, Геттінген, Берлін). Знайомиться з видатними
людьми свого часу .
Багато
подорожував. Перу Г.Гейне належить багато творів. Збірка «Книга пісень»
принесла поету велику популярність.
Саме в цій збірці він розповів про
своє нещасливе кохання. Він писав: "Світ розколовся, і тріщина
пройшла крізь серце поета". Бо поет — це людина, котра надзвичайно тонко і
глибоко відчуває, прагне краси і гармонії — гармонії світу, людських відносин.
Ось чому
будь-який відступ від цієї гармонії — зло, фальш, жорстокість, бездуховність —
боляче вражають серця митців і народжують вірші. В одних — гнівні та тривожні,
з в інших — повні відчаю та туги.
Образ дівчини, якій адресовано любовні послання
ліричного героя, навіяний постаттю двоюрідної сестри поета, Амалії.
«Вона мене не кохає... Серце болить від того, що вона
так жорстоко і зверхньо принизила чудові пісні, які я присвячував їй одній...
Але, уяви собі, незважаючи на це, муза мені зараз стала набагато милішою, ніж
раніше. Вона стала для мене відданою товаришкою-розрадницею», — писав Гейне в
одному з тогочасних листів до свого приятеля по Дюссельдорфському ліцею.
3.Читання поезії « Задзвени із глибини» Г.Гейне.
а) . Робота над первинним сприйняттям
поезії.
-Чи сподобалась
вам поезія? Чим?
- Який настрій
вона викликає?Аргументуйте відповідь.
- Коли
відбуваються події ?Доведіть.
- Куди направляє ліричний герой свою пісеньку(
до троянди)
- Чому
автор двічі вживає слова « далі, далі»( Щоб підкреслити значну відстань між ліричним
героєм та трояндою)
- Навіщо автор
використовує знак оклику?( щоб показати силу
своїх почуттів)
- Автор
використовує дієслова у формі наказового
способу-зазирни, линь,дзвени, знайди,передай. Як ви гадаєте , нащо?( звучить ,як наказ прохання , вимога)
4).Асоціативне малювання .Кольористика тексту
5).Перегляд відеоролика за твором Г Гейне
6).Порівняння створеного малюнка кольористики
на уроці та кольорів відеоролика.
7) Визначення теми та ідеї вірша.
Тема – прихід
весни
Ідея –
приємні спогади про колишнє кохання та рідний край
8). Виражально-
зображальні засоби в поезії
А зараз ми дізнаємося,про засоби
художньої виразності, які додають літературному творові яскравості та глибини.
Це епітети та метафора.
- Знайдіть епітети із тексту (тихої
печалі, мила пісенько, сад зелений).
- А зараз з’ясуємо їхню роль . (Точніше означують предмети, явища, почуття…)
- Знайдіть в тексті метафори. (Пісенько линь, задзвени із глибини, знайди дім, привітай троянду).
- Яка роль метафори? ( Оживляє пісеньку, робить її дієвою особою
твору; створюю задушевний настрій).
9). Розкриття символічного значення троянди (Легенди про троянди)
Вірш Білоуса «
Мова квітів»
10).Аналітичне
дослідження вірша Г.Гейне « Задзвени із глибини»
Важливим засобом
розкриття внутрішнього стану душі ліричного героя є зображення природи.
В поезії чітко виражені два світи :
- світ ліричного героя ;
- світ троянди ;
Давайте проаналізуємо кожен із цих світів.
Світ ліричного героя це:
Дзвін із глибини( душі),тиха печаль,мила пісенька
весни,далина.
У світі ліричного героя переважають звукові образи:
Вправа .Асоціативний ряд до слова «Дзвін»
Дзвін- дзюрчання весняної води, сльозинки весняних
бурульок,проліски, конвалії
( форма квітки нагадує дзвоники)
Тиха печаль.
Спробуємо дати визначення поняттю « Печаль»
Печаль - емоція (як написано в «Словнику російської мови» С.
В. Ожегова, стан душевної гіркоти), яка добре описана С. Єсеніним:
Сумно... Душевні мук
Серце крають, і рвуть,
Часу нудні звуки
Мені й дихнути не дають.
Серце крають, і рвуть,
Часу нудні звуки
Мені й дихнути не дають.
Печаль викликається
розлукою, психологічної ізоляцією (так званим " почуттям самотності) і
невдачею в досягненні мети, розчаруванням, тобто нездійсненої надією. Остання
означає не що інше, як втрату мрії. Таким чином, головною і універсальною причиною печалі є втрата чогось значущого для
людини:безпосереднього психологічного
контакту з дорогою людиною або з іншими людьми (відчуття самотності), втрата
перспективи в досягненні бажаної мети.
Із біографії поета ми знаємо, що Г.Гейне
змушений був покинути свою країну і жити у Франції , далеко від тих людей, які були йому дорогими. Ось тому і
з’являється образ тихої печалі в поезії, як свідчення втрати чогось значущого
для ліричного героя ,його невдача, розчарування,нездійснена надія, втрата
контакту з дорогою людиною, які набувають
уособлення в образі троянди.
-
Чому ми визначили
цей образ як звуковий?
Вправа .Асоціативний
ланцюжок слова « Печаль»
Печаль-туга-сльози-зітхання-схлипування-голосіння - плач-крик розпачу
Тобто, ми бачимо,що це слово звучить . Та і сам автор дає
визначення печалі словом «тиха»( антонім
– гучна).
Образ « мила пісенька весни» в собі несе чимало звуків:
Вправа .Асоціативний ряд до образу « Мила
пісенька весни »:
-весняний вітер;
-шелест листя;
- пташиний спів;
- шум весняної води і т.д.
Весняні звуки поетично описав російський поет Микола Некрасов у творі « Зелений шум»
( вчитель читає поезію)
Ще одним звуковим образом світу ліричного героя є образ
далі,віддалі,великої відстані від тієї, що викликала у ліричного героя печаль.
-
Чому цей образ ми
визначили як звуковий?
Вправа.Асоціативний ряд
до образу «Далечінь»:
Далечінь - дорога-коні- дзвіночки-стукіт копит- крики
погонича-скрип коліс та карети
Як бачимо ,звуків
в цьому образі вистачає.
-
А що уособлює в
собі весна?
Весна-це пора відродження, оживання ,любові. Можливо, ліричний герой плекає
надію на взаємність почуттів. Образ дівчини, якій адресовано любовні послання ліричного героя, навіяний
постаттю двоюрідної сестри поета, Амалії
У світі троянди переважають зорові образи:
Той дім,в квітах сад зелений,троянда.
-
Кому передає піснею привіт ліричний герой?(Троянді)
-
Кого уособлює образ
троянди?( Кохану)
-
Що символізує
троянда?( Це квітка кохання, символ
очищення,королева квітів)
-
Коли квітнуть
троянди?( Влітку. Події в поезії відбуваються навесні. Це ще один
аргумент на користь образу коханої, а не квітки)
-Поміркуйте, до
якого дому посилає ліричний герой привіт. Аргументуйте свою думку.
( Можливі відповіді
дітей: батьківський, дядька Соломона)
-
Як ви називаєте свою домівку , коли
знаходитеся далеко від нього?
(Батьківський дім, домівка, рідна хата)
-А чому ніхто з вас
не сказав: « Той дім»
(Міркування учнів)
Вчитель .Мені здається , ліричний герой вказує своїй
пісні дорогу саме до будинку коханої дівчини.
Ліричний герой добре пам’ятає всі дрібниці, які стосуються його коханої. В його пам’яті
постає картина зеленого саду у квітах. Та
окрасою цього пейзажу є троянда, мрія,
нерозділена любов ліричного героя .
Ще один
красивий образ в поезії – це « в квітах сад зелений».
Давайте звернемося до ваших асоціативних малюнків та
відеоролика.
-Знайдіть на своїх малюнках кольори,які б зображали цей
сад. Аргументуйте свій вибір.
Висновок:
Проаналізувавши простір ліричного твору, можна
стверджувати , що автор створив
два світи- внутрішній(світ ліричного героя) та зовнішній,
реальний( світ троянди)
У побудові вірша наявні два художні плани — реальний і
чуттєвий, які розгортаються паралельно. У
поезії відображено зовнішній та
внутрішній світ. Не можна сказати, що ці світи знаходяться у жорсткому протистоянні. Світ ліричного героя є
активним,емоційним,люблячим.
Другий
світ троянди є статичним, без емоційним,байдужим. Світ троянди просто прекрасний і все. Ось в цьому основний
конфлікт , різниця між двома світами. Але цей конфлікт згладжений,
оскільки ліричний герой згадує свої
давні почуття. Хоч Троянда не відповідає взаємністю, ліричний герой вдячний їй , що свого часу переживав прекрасне почуття
кохання.
У світі
ліричного героя переважають живі, чуттєві образи . Страждання героя нерозривно
пов’язані з природою, а природа з ним. Автор використовує прийом паралелізму: те,що відбувається в
природі, відбувається і з ліричним героєм.
Світ троянди
статичний, незмінний. Красивий - так. Але жорстокий. Немилосердний.
У вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини...» майстерно
зображується не тільки весняний пейзаж, але й почуття людини. Це свідчить про
розвиток традицій усної народної творчості, де через картини природи
розкривається стан людської душі, переживання та емоції особистості.
Коли
ми скористаємося колами Вена, можна зробити висновок, що надії ліричного героя
є марними. Між ним і його трояндою лише віддаль. Тільки вона є спільною для
ліричного героя та троянди. Сумно визнавати,та автор розуміє своє становище.
Тому і печаль у нього більше ностальгічна. А віддаль має подвійне
значення :
-
географічна віддаленість Німеччини від Франції;
-
соціальна (Адже
дівчина відвертається від закоханого в неї юнака, бо він бідний, а вона
заможна, їх розлучає ,насамперед, соціальна нерівність)
11). Зв'язок з фольклором
1.
Вірші, що входять до циклу «Ліричне
інтермецо», Гейне називав то «маленькими сентиментально-лукавими пісеньками»,
то «гумористичними піснями в народному дусі».
2.
Більшість віршів
збірки за формою нагадують народні
пісні .
3.
Написані як
ліричний монолог- сповідь
4.
Відсутність
складних метафор чи алегорій
5.
Мова віршів
наближена до розмовної
6.
Активно
використовуються паралелізм та питальні речення
Г. Гейне
так говорив про свої вірші: «Ці вірші належать до
найсамобутнішого,що я написав»
Гейне намагався
поєднувати у своїх віршах народну форму і сучасний зміст.
Гейне писав про
відмінність своїх віршів від народної пісні: «Які чисті, які ясні ваші пісні, і всі вони — пісні народні. В моїх
піснях, навпаки, певною мірою народною є тільки форма, а їхній зміст належить
«цивілізованому» суспільству, скутому умовностями».
« Книга
пісень» не знає собі рівних за кількістю перевидань,а також створення майже
півтори тисячі музичних творів. До поезій Гейне зверталися Ф. Шуман,
Ф.Ліст, Р. Вагнер, О.Мендельсон, українець М.Лисенко
Українською мовою Гейне почали перекладати ще в 50-х
роках XIX ст., і відтоді його популярність і вплив невпинно зростали. Першими
перекладачами були Юрій Федькович і Михайло Старицький.
Твори Генріха
Гейне перекладали також Михайло Коцюбинський, Пантелеймон Куліш, Микола
Вороний, Панас Мирний, Борис Грінченко, Агатангел Кримський, Павло Грабовський.
Основоположниками справжнього освоєння Гейне українською
культурою стали Іван Франко і Леся Українка, які одночасно, у 1892 р.,
опублікували збірки перекладів його творів.
Протягом другої
половини XIX ст. та перших двох десятиріч XX ст. не було
жодного
значного українського поета, який не звертався б до лірики Гейне. Його
перекладали Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Бажан,
Леонід Первомайський, Андрій Малишко, Сава Голованівський та ін
Авторами
перекладів творів Гейне російською мовою були М.Ю. Лєрмонтов, Ф.І. Тютчев, А.А. Фет, Олександр Блок
12).Компаративний аналіз поезій за
допомогою музичного твору.
- Що є спільного між поезією та
піснею?
Пісня Поезія
Мелодія
Текст
Рима
Ритм
Порівняння
перекладів поезії за допомогою музичного твору відомого композитора
Мендельсона.
Для
порівняння ми візьмемо переклад Л. Первомайського та В.В.Крестовського.
Для початку
прослухаємо твір мовою оригіналу.( Звучить відео музичного кліпу за твором Гейне)
Спробуємо
наспівати переклади Л.Первомайського і В.Крестовського.
(Діти
наспівують по куплету з кожного
перекладу)
-
Який із перекладів
вам було легко наспівувати?(Л.Первомайського)
-
А що не так у
іншому перекладі?( Більше складів ,ніж мелодії)
Вчитель.
Майстерність
перекладача полягає не тільки у
правильному відображенні лексичного
значення слів з однієї мови на іншу, а і у збереженні
ритміки твору, чергування складів, логічного наголосу та ще дуже багатьох
компонентів. У музикантів є таке поняття
, як відповідність поетичного тексту нотному. Л.Первомайському,як відомому
перекладачу, вдалося краще дібрати відповідні слова,щоб вони відображали і
зміст твору, і його звукову будову.
Додаток до ст.6
VІ. Закріплення
знань, умінь та навичок
Бесіда:
-
Де народився Гейне?
-
Розкажіть про
батьків Гейне?
-
Де навчався Гейне?
Чого найбільше прагнув?
-
Яка знаменита
збірка пісень вийшла, коли йому було 30 років?
-
Чому Гейне покинув
батьківщину? Де він жив?
-
Яке враження справив на вас вірш
«Задзвени із глибини»?
-
Які картини ви побачили? («Усне
малювання»)
-
Які художні засоби використав
Г.Гейне у своєму вірші?
-
Як ви гадаєте, чи справджуються
слова Гейне , винесені в епіграфі уроку?Чому?
VІІ. Підсумок:
Ми сьогодні познайомились з життям та
творчістю Генріха Гейне, удосконалювали навички виразного читання поезій, працювали з
поетичним текстом, визначали тему, ідею,
художні засоби,
які допомагають їх утілювати.Працювали над вмінням висловлювати
свої думки та почуття, розвивали своє образно
–асоціативне мислення.
Проаналізували вміння
перекладати поетичний текст.
У вірші «Задзвени із глибини»
ми побачили,що Генріх Гейне наслідує фольклорні традиції свого народу,
звертається до образу троянди і трактує його як символ весни, оновлення, отчого
дому. Маленька квітка стала
образом-символом, бо ввібрала у своє значення багато узагальненого змісту. Але поет не відкрив чогось нового в
поетичному світі, він додав до нього своє бачення
традиційного символу.
1.
Аргументація
виставлення оцінок за роботу на уроці.
VІІІ. Рефлексія.
Вправа «Я знаю …»
Завдання :
Кожен учень продовжує твердження «Я
знаю…» (інформація,яку отримано на уроці).
Наприклад:
-Я знаю,що у вірші «Задзвени із глибини»
зустрічається образ-символ-троянда.
-
Я знаю, Гейне виріс у єврейській
родині.
Урок закінчуємо реченням « Сьогодні на уроці мені найбільш вдалося…»
ІХ.Домашнє завдання:
1.Знайти поезію
«Задзвени із глибини» Г.Гейне в
перекладі російських поетів, дослідити ритміку поезій через мелодію Мендельсона
2.Зробити дослівний переклад твору українською
мовою.
3.Індивідуальне завдання: знайти і виразно
прочитати поезію англійською мовою, дослідити ритміку поезії через мелодію
Мендельсона.
